Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5599-1

Про деолігархізацію, сприяння конкуренції, очищення влади від корупційних впливів і соціальну відповідальність бізнесу

Дата реєстрації
15.06.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Абдуллін Олександр Рафкатович
Бондарєв Костянтин Анатолійович
Головний комітет
Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Цей законопроект є альтернативною пропозицією щодо законодавчого врегулювання заходів, спрямованих на зменшення впливу так званих «олігархів» в Україні.

Корупціогенний фактор

1. Необґрунтоване використання оціночних понять

1.1. У законопроєкті пропонується певна форма цензури медіа, яка називається «стандартами балансу думок та повноти представлених фактів» (ст. 12 в редакції законопроекту). Визначено, що «Інформаційні, інформаційно-аналітичні та інші передачі інформаційного характеру, які демонструються засобами масової інформації, зазначеними в статті 6 цього Закону, і які стосуються внутрішніх українських політичних, економічних, релігійних або соціальних питань, повинні відповідати вимогам стандартів балансу думок та повноти представлених фактів.».

При цьому варто мати на увазі, що сам законопроєкт доволі загально характеризує дані правила, а необхідність розробки методологічного документу не передбачена. Беручи до уваги оцінність вимог щодо «стандартів…», виникає ситуація довільного використання загальних формулювань задля ініціювання заходів юридичного впливу на медіа.

Крім того існує ризик перетворення даного інструменту у цензуру медіа, що, в свою чергу, може розцінюватися як порушення засад свободи слова, журналістської діяльності та сприяти виникненню корупційних ризиків та корупційних зловживань при визначенні відповідності таким вимогам.

З метою усунення виявленого недоліку рекомендуємо доопрацювати вказане положення, чітко визначивши вказані стандарти.

1.2. У законопроєкті наведений невичерпний перелік ключових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування (ст. 10).

«1. Ключовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, є особи, які в силу займаної посади і наявних у них повноважень можуть впливати на рішення, що приймаються відповідними органами.

2. До ключових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зокрема, належать:

а) Президент України;

б) народні депутати України;

в) Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, інші члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів;

г) керівники інших центральних органів виконавчої влади та їх заступники;

ґ) члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, члени Центральної виборчої комісії, члени інших державних колегіальних органів;

д) Голова та державні уповноважені Антимонопольного комітету України;

е) Секретар Ради національної безпеки і оборони України та його заступники, Голова Служби безпеки України та його заступники, Голова Служби зовнішньої розвідки України та його заступники;

є) Генеральний прокурор та його заступники, керівники обласних та місцевих прокуратур, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступники, керівники інших правоохоронних органів, їх заступники;

ж) міські голови міст з населенням не менше дев’яноста тисяч осіб.» (частини 1, 2 ст. 10 в редакції законопроекту).

Оскільки у частині другій використовується слово «зокрема», а в частині першій додане уточнення, яке потребує додаткової (здебільшого – досить довільної) оцінки, в даному випадку наявне необґрунтоване використання оціночних понять.

Враховуючи, що кількість осіб, передбачених у частині другій, орієнтовно може варіюватися від 600 до 800 осіб на всій території України, а порахувати хоча б приблизну кількість «осіб, які в силу займаної посади і наявних у них повноважень можуть впливати…» не видається за можливе з огляду на такі загальні оціночні формулювання, важко передбачити який саме ресурс потрібно буде задіяти для того, щоб забезпечити всі заходи контролю, пов’язані з особливістю статусу ключових осіб.

Корупційний ризик полягає у можливості довільного тлумачення вказаного оціночного поняття та зловживанням при визначенні таких осіб. За відсутності будь-якої методології чи іншого акта, або, принаймні орієнтирів тлумачення, данна норма суперечить принципу правової визначеності.

З метою усунення корупційних ризиків стаття 10 законопроєкту потребує доопрацювання.

Інші зауваження

1. На відміну від основного проєкту закону, в даному альтернативному законопроєкті функції ідентифікації особи як «олігарха» виконує не Рада національної безпеки та оборони, а Національне агентство з питань запобігання корупції. Актуальним залишається питання того чи доцільно взагалі визначати такі повноваження за будь-якою державною інституцією, замість того щоб передбачити створення міжвідомчої комісії з ширшим включенням представників, які не є державними службовцями.

Більше того, розслідування, яке проводить НАЗК, регулюється порядком, який затверджується самим НАЗК (ч. 2 ст. 2 проєкту). Вимоги до такого процесу є досить загальними, при цьому не визначений час тривалості розслідування НАЗК. Видається, що у даному випадку доцільно прописати окремі норми із детальнішим регулюванням щодо розслідування НАЗК.

2. Власник монопольного бізнесу (олігарх), подібно до основного законопроекту, зобов’язаний доповідати про контакти та спроби контактів з будь-якими особами, що займають ключові посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, які мали місце як напряму і особисто, так і за участю посередників (ч. 3 ст. 8 в редакції законопроєкту). Також у законопроекті передбачено, що неподання, невчасне подання звіту є підставою для притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до закону (ч. 5). Утім це не підкріплено жодним видом юридичної відповідальності, тому вказана норма є формальною та не зможе реалізовуватися на практиці.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute