Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 6155

Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами

Дата реєстрації
08.10.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Батенко Тарас Іванович
Білозір Лариса Миколаївна
Головний комітет
Комітет з питань економічного розвитку
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєктом запроваджується:

регулювання відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами торговельної діяльності, при здійсненні ними торговельної діяльності харчовими продуктами;

протидія недобросовісній конкуренції між суб’єктами господарювання, у тому числі в процесі реалізації харчових продуктів;

підтримка вітчизняних виробників харчової продукції при здійсненні торгівельної діяльності.

Також, запропонованим проєктом Закону пропонується імплементація норм Директиви Європейського Парламенту і Ради 2019/633 від 17 квітня 2019 року «Про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства» у національне законодавство.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту Інститут законодавчих ідей виявив в його положеннях низку корупціогенних факторів та зауважень по суті.

Резюме

1. Законопроєкт містить положення якими надаються необґрунтовані привілеї у вигляді виключення з-під сфери дії цього Закону відносин, які пов’язані:

1) з організацією та здійсненням зовнішньоекономічної діяльності у сфері торгівлі харчовими продуктами;

2) з публічними закупівлями харчових продуктів, у тому числі закупівлі продуктів освітніми закладами та закладами охорони здоров’я.

2. Неналежне регулювання на рівні нормативно-правового акту КМУ:

Закріплення необхідності затвердження порядку проведення моніторингу за дотриманням вимог законодавства щодо організації торговельної діяльності на відповідній території на рівні акту КМУ, всупереч тому, що такі положення повинні бути визначені виключно Законом.

Повний аналіз

1. Дискримінація або надання необґрунтованих привілеїв (фаворитизм) при здійсненні публічних процедур.

Частиною другою статті 2 законопроєкту пропонується, що дія цього Закону не поширюється на регулювання відносин, які пов’язані:

1) з організацією та здійсненням зовнішньоекономічної діяльності у сфері торгівлі харчовими продуктами;

2) з публічними закупівлями харчових продуктів, у тому числі закупівлі продуктів освітніми закладами та закладами охорони здоров’я.

Такі положення містять дискримінаційні норми та надають необґрунтовані привілеї саме для цих видів діяльності. Проте належне обґрунтування необхідності встановлення таких виключень відсутнє, навіть враховуючи той факт, що здійснення зовнішньоекономічної діяльності та публічні закупівлі мають свої особливості.

Крім того, ці положення суперечать конституційним гарантіям рівності усіх форм власності та статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині здійснення антиконкурентних дій органів влади.

Частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:

надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Таким чином, з метою усунення цього корупційного ризику рекомендуємо частину другу статті 4 законопроєкту виключити.

2. Неналежне регулювання підзаконними нормативно-правовими актами

Частиною першою статті 7 законопроєкту пропонується до повноважень місцевих органів виконавчої влади у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами віднести проведення моніторингу за дотриманням вимог законодавства щодо організації торговельної діяльності на відповідній території в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

Виходячи із визначення «державний нагляд (контроль)», яке закріплене у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» запропонована норма щодо моніторингу за дотриманням вимог законодавства містить ознаки такого заходу державного нагляду (контролю).

Абзацом сьомим статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Положеннями законопроєкту фактично відбулась підміна понять щодо проведення перевірок. Водночас, не визначено основних вимог до проведення такого моніторингу, що надає можливість органам місцевого самоврядування приймати рішення на власний розсуд, застосовувати міри відповідальності спираючись на регулювання підзаконних актів. Вказане сприяє виникненню корупційних ризиків.

Таким чином, законопроєктом встановлена можливість підзаконного регулювання питань, які підлягають визначенню винятково законами. Тому, на рівні цього законопроєкту повинні бути визначені підстави та порядок проведення моніторингу за дотриманням вимог законодавства щодо організації торговельної діяльності.

Інші зауваження

Частиною другою статті 10 законопроєкту встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами, суб’єкти торговельної діяльності, зобов’язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Проте в даному випадку відсутній чіткий перелік інформації, яка може запитуватися у суб’єкта господарювання, а також перелік підстав для надсилання таких запитів. Вказане може призвести до безпідставних запитів органів державної влади у великій кількості, що негативно буде впливати на робочий процес підприємства.

Позиція стейкхолдерів2

Міністерством аграрної політики та продовольства України підтримується з зауваженнями.

Міністерством фінансів України не надано зауважень.

Міністерством економіки України не підтримується.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-osnovni-zasadi-torgovelnoi-diyalnosti-kharchovimi-produktami

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute