Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7650

Про особливості утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

Дата реєстрації
09.08.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Шмигаль Денис Анатолійович Кабінет Міністрів України
Головний комітет
Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Проєкт встановлює правові, економічні та організаційні засади утворення, а також подальше здійснення діяльності приватного акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» шляхом реорганізації (перетворення) державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Довідка

Уряд створив державне підприємство “НАЕК “Енергоатом” у 1996 році на базі майна Запорізької АЕС, Рівненської АЕС, Південноукраїнської АЕС, Хмельницької АЕС та Чорнобильської АЕС. “Енергоатом” є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій.

Згідно з Законом «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Україна: Комплексна (Зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку» від 15 травня 2014 року №1267, Україна взяла на себе зобов’язання провести корпоратизацію “Енергоатому”, коли підписала гарантійну угоду з ЄБРР про кредит на 300 млн євро для підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій.

Крім того, згідно із вказаною Гарантійною Угодою встановлено необхідність:

(хvіі) оцінити всі заходи, рекомендовані Консультантом з Корпоратизації щодо Корпоратизації Позичальника (ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»);

(хvііі) вжити, або сприяти вживанню всіх необхідних заходів аби корпоратизація Позичальника відбулася протягом двох років після дати набуття чинності Угодою про надання позики або в будь-який інший термін, погоджений з Банком. Щоб уникнути сумнівів, слід розуміти, що корпоратизація не означає приватизацію Позичальника.

Тобто, така корпоратизація повинна була відбутися у 2016 році.

Відповідно до Указу Президента України № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінету Міністрів України надано доручення вжити заходів до 31 грудня 2020 року – стосовно здійснення підготовки та проведення корпоратизації державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, у тому числі розробити та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект.

А згідно з Указом Президента України від 28 серпня 2021 року № 452/2021 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері», згідно з яким встановлено розробити та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України до 30 вересня 2021 року законопроект “Про особливості утворення акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом».

Тобто, вказаними документами передбачено необхідність зміни застарілої організаційно-правової форми на стабільнішу юридичну форму, яка повинна мінімізувати корупційні ризики, конфлікт інтересів та політичні впливи.

Корупціогенні фактори

1. Звуження норм антикорупційного законодавства, що ускладнює реалізацію передбачених чинним законодавством заходів із запобігання корупції;

2. Неналежне регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Повний аналіз корупціогенних факторів

1. Звуження норм антикорупційного законодавства, що ускладнює реалізацію передбачених чинним законодавством заходів із запобігання корупції.

Згідно з підпунктом 3 частини третьої статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» проєкту Закону пропонується пункт 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» доповнити новим підпунктом «д», згідно з яким до окремої категорії суб’єктів, на яких поширюються не весь перелік вимог Закону, будуть віднесені особи, які постійно або тимчасово здійснюють повноваження одноосібного виконавчого органу, та їх заступники, а також особи, які входять до складу колегіального виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належить державі.

Таким чином, вказані зміни фактично унеможливлюють застосування положень Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі, щодо одержання подарунків, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, неупередженості, доступу до інформації та скасовують вимоги фінансового контролю до не лише посадових осіб корпоратизованого НАЕК “Енергоатом“, а й до усіх інших корпоратизованих державних підприємств.

Вказані зміни підвищують ризики здійснення корупційних правопорушень та знижують можливість застосування превентивних антикорупційних механізмів.

Крім того, ДП НАЕК «Енергоатом» неодноразово було суб’єктом корупційних розслідувань. З останнього – детективами Національного антикорупційного бюро та прокурори САП встановлено розкрадання на сумму 12,3 млн грн на «Південно-Української АЕС»1.

Водночас, законопроєктом чітко не визначено статус приватного акціонерного товариства, а саме, що це юридична особа публічного чи приватного права. Лише встановлюється, що вищим органом товариства загальних зборів є Кабінет Міністрів України (частина друга статті 3 законопроєкту); наявність 100 відсотків акцій, якого належать державі; а створення повинно забезпечити захист інтересів держави (преамбула законопроєкту).

Також, згідно зі статтею 1 Закону України «Про акціонерні товариства» (положення якого набирають чинності 01.01.2023) порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами, зокрема, щодо державних акціонерних товариств, єдиним засновником та акціонером яких є держава. Проте у законопроекті товариство не визначено як державне акціонерне товариство.

На сьогодні, згідно із пунктом 9 Статуту державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 302, підприємство є юридичною особою публічного права, заснованою на державній власності, функції з управління якою виконує Кабінет Міністрів України (далі – суб’єкт управління), а тому на його посадових осіб поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

Враховуючи вказане, рекомендуємо:

1. Поширити вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів, вимоги до поведінки осіб, та етичних норм поведінки, політичної нейтральності, компетентності та неупередженості, фінансового контролю на осіб, які постійно або тимчасово здійснюють повноваження одноосібного виконавчого органу, та їх заступники, а також особи, які входять до складу колегіального виконавчого органу господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належить державі.

2. З метою забезпечення принципу правової визначеності закріпити у законопроєкті, що новостворене товариство «Енергоатом» є особою публічного права.

2. Неналежне регулювання підзаконними нормативно-правовими актами

Законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 34 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», згідно з якими можливість використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисних зонах атомних електростанцій, з народногосподарською метою визначається лише на підставі дозволу центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, за погодженням з підприємством, що експлуатує відповідну атомну електростанцію та обов’язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється.»

Проте, звертаємо увагу, що Законом «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», який є спеціальним законом у сфері ядерної енергії, не визначено необхідність одержання дозволу центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії для використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисних зонах атомних електростанцій, з народногосподарською метою.

Крім того, статтею 5 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг визначається: перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; платність або безоплатність надання адміністративної послуги; граничний строк надання адміністративної послуги; перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги

Проте на рівні цього законопроекту перелічених вище положень не визначено.

Вказане може призвести до прийняття суб’єктивних та необґрунтованих рішень (відмов) з боку Держатомрегулювання під час надання дозволу, встановлює можливість підзаконного регулювання питань, які підлягають визначенню винятково законами, що надасть змогу видавати дозвіл за умови отримання неправомірної вигоди посадовими особами.

Тому, рекомендуємо безпосередньо в законопроєкті встановити перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання дозволу; платність або безоплатність його видачі; граничний строк для його надання та перелік вичерпних підстав для відмови у його наданні.

Інші зауваження

1. Статтею 2 законопроекту до статутного капіталу Товариства запропоновано передати, зокрема, право господарського відання атомними електростанціями, іншими ядерними установками, ядерними матеріалами та об’єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами. Проте, законодавством не визначено процедури оцінки права господарського відання як внеску до статутного капіталу.

2. Згідно з частиною четвертою статті 3 Законопроекту визначається, що чисельність і персональний склад наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» та пункту 3 Порядку утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного унітарного підприємства та її комітетів, затвердженого постановою КМУ від 10 березня 2017 р. № 142, у разі утворення наглядової ради суб’єкт управління в установленому законодавством порядку, зокрема, приймає рішення про проведення конкурсного відбору кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради та визначає рекомендації щодо їх кваліфікації, досвіду та неупередженості.

Таким чином, пропонуємо другий абзац частини четвертої статті 3 законопроекту викласти у такій редакції: “Чисельність і персональний склад наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі за результатами конкурсного відбору”.

Позиції державних стейкхолдерів2

Негативний висновок НАЗК за посиланням;

Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання;

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до законопроекту надані пропозиції та зауваження.

 


https://nabu.gov.ua/novyny/sprava-yuzhno-ukrayinskoyi-aes-novi-pidozry

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-osoblivosti-utvorennya-aktsionernogo-tovaristva-natsionalna-atomna-energogeneruyucha-kompaniya-energoatom

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute