Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 8058

Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності

Дата реєстрації
19.09.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Шмигаль Денис Анатолійович Кабінет Міністрів України
Головний комітет
Комітет з питань економічного розвитку
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

У законопроекті закріплюється проведення та встановлення прозорої та економічно- обґрунтованої моделі дерегуляції економіки України, правильна реалізація якої забезпечить прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності, скоротить зайві та обтяжливі інструменти державного регулювання для суб’єктів господарювання та створить для них сприятливі умови щодо виходу на ринок і провадження господарської діяльності.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту в його положеннях були виявлені корупційні ризики та інші недоліки.

Корупціогенні фактори

1. Надмірні дискреційні повноваження

1.1. Непрозора процедура залучення бізнес-асоціації до засідання Комісії несе ризики підкупу членів Комісії.

1.2. Відсутність чітких критеріїв для перегляду інструментів державного регулювання та встановлення не об’єктивних та нереалістичних до виконання строків аналізу наділяє надмірними дискреційними повноваженнями ЦОВВ.

2. Суттєве зменшення рівня прозорості та відкритості у діяльності державних органів при підготовці регуляторних актів.

Повний аналіз корупціогенних факторів

1. Надмірні дискреційні повноваження

1.1 Статтею 3 Законопроекту пропонується врегулювати питання діяльності Комісії з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності.

Так, частиною третьою вказаної статті пропонується визначити, що на засідання Комісії можуть бути залучені представники галузевих бізнес-асоціацій у відповідній сфері з правом дорадчого голосу.

Проте законопроект не містить умов, відповідно до яких такі бізнес-асоціації можуть долучитися до вказаної Комісії, хто саме їх долучає, або за яких обставин їм може бути відмовлено, за якими критеріями будуть обиратися такі асоціації з метою їх залучення. Це наділяє Комісію надмірними дискреційними повноваженнями та створює додаткові корупційні ризики, повязані з залученням тієї чи іншої бізнес-асоціації до засідання, наприклад ризики підкупу членів Комісії.

Крім того, враховуючи, що головною метою законопроекту є поліпшення умов бізнес середовища, стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності для соціально-економічного зростання та модернізації економіки, рекомендуємо закріпити на рівні цього закону:

– порядок залучення бізнес-асоціації до засідань Комісії;

– підстави для відмови в їх участі у засіданні;

– критерії, за якими такі асоціації будуть обиратися для співпраці у рамках Комісії (наприклад, всеукраїнський статус, кількість років, які асоціація активно здійснює свою діяльність, кількість учасників, що входять до складу асоціації, тощо).

Крім того, для збереження балансу інтересів між державою та бізнесом пропонуємо розглянути можливість залучення представників бізнес-асоціацій до складу Комісії за чіткими, прозорими конкурсними засадами.

1.2. Згідно зі статтею 2 Законопроекту центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах:

проводять до 15 жовтня 2022 року аналіз застосування інструментів державного регулювання господарської діяльності;

подають пропозиції щодо необхідності застосування інструментів державного регулювання господарської діяльності до Комісії з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності;

обґрунтовують необхідність застосування визначеного інструменту державного регулювання у відповідній сфері на засіданні Комісії з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності;

Аналіз застосування інструментів державного регулювання господарської діяльності здійснюється центральними органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва.

Тобто, як вбачається зі статті, аналіз необхідно провести до 15 жовтня 2022, а методичні рекомендації щодо здійснення аналізу пропонуються лише затвердити цим законом, на розробку та прийняття яких також потрібен час.

Комплексно, вказані положення несуть ризики не об’єктивного перегляду інструментів, на власний розсуд та можливості отримання неправомірної вигоди як членами Комісії, так і представниками державних органів від представників бізнесу за усунення того чи іншого інструменту регулювання.

Крім того, Комісія наділяється надмірними дискреційними повноваженнями щодо прийняття рішення стосовно скасування або впровадження інструментів державного регулювання.

Тому, з метою усунення вказаного корупційного ризику рекомендуємо, на рівні цього закону закріпити основні принципи та підходи до здійснення вказаного аналізу та надати більший проміжок часу ЦОВВ для його здійснення.

2. Зменшення рівня прозорості та відкритості у діяльності державних органів.

Законопроектом пропонується не поширювати дію Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” на акти, розроблені відповідно до Закону України “Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності”, які спрямовані на скасування державного регулювання у відповідних сферах господарської діяльності, а також затвердження виключного переліку інструментів державного регулювання господарської діяльності.

Вказані положення означають, що під час прийняття відповідних регуляторних актів відпадає необхідність:

розробки аналізу регуляторного впливу;

його оприлюднення;

погодження з ДРС;

тощо.

Враховуючи вказане, виведення нормативно-правових актів, які мають регуляторний вплив на господарську діяльність, з-під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не сприятиме прозорій та відкритій процедурі прийняття відповідних рішень органами державної влади, оскільки створюється закритий режим прийняття регуляторних актів без належної участі громадськості. Це, в свою чергу сприяє корупційним ризикам.

Таким чином, рекомендуємо вказані положення виключити.

Інші зауваження

Встановлення не об’єктивних та неефективного (виключного кількісного) підходу до запровадження інструментів державного регулювання.

1. Частиною четвертою статті 1 пропонується закріпити, що з 1 січня 2023 року запровадження нового інструменту державного регулювання господарської діяльності у відповідній сфері здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у такій сфері, шляхом включення нового інструменту до виключного переліку інструментів державного регулювання господарської діяльності з одночасним скасуванням не менше, ніж 2 інших інструментів державного регулювання господарської діяльності у такій сфері у порядку, передбаченому для прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності.

Проте, вказаний підхід не має системного та ґрунтовного підкріплення, а лише оперує кількісними поняттями, що не сприятиме ефективному перегляду державного регулювання, оскільки виключення та включення інструментів державного регулювання повинне відбуватися на підставі аналізу та доцільності вжиття тих чи інших механізмів державного регулювання.

До того ж виключно кількісний підхід до питання встановлення або скорочення інструментів державного регулювання може навпаки створити реальні і об’єктивні ризики від здійснення господарської діяльності.

Тому, рекомендуємо вказані положення виключити із законопроекту.

2. До складу Комісії входять співголови Комісії, по одному представнику від Офісу Президента України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, не нижче рівня заступників керівників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах цифровізації, надання електронних та адміністративних послуг, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Співголовами Комісії є керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, а також керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва.

Разом з тим, відповідно до Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» на сьогодні перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню та одержанню документів дозвільного характеру значно ширший, аніж кількість представлених представників від профільних державних органів.

Вказане свідчить про можливе неохоплення усіх видів господарської діяльності та не спростовує побоювань щодо підтвердження гарантій компетентності та прозорості в роботі Комісії, що може призвести до неефективного вжиття заходів та прийняття рішень про перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності.

Таким чином, рекомендуємо або залучати до засідання Комісії представників центральних органів виконавчої влади, що формують політику у відповідних сферах господарської діяльності, під час розгляду Комісією пропозицій, які надані цим органом, або створювати Комісію за участю усіх представників профільних державних органів у відповідних сферах господарської діяльності.

Позиції державних стейкхолдерів.

НАЗК надало негативний висновок на законопроєкт2

Висновок

Інститут законодавчих ідей вважає можливим ухвалення законопроєкту після його доопрацювання та усунення виявлених недоліків.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-antykoruptsijnoyi-ekspertyzy-proyektu-zakonu-ukrayiny-pro-pryskorenyj-pereglyad-instrumentiv-derzhavnogo-regulyuvannya-gospodarskoyi-diyalnosti/?hilite=

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute