Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5831

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині

Дата реєстрації
26.07.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Бондаренко Олег Володимирович
Вагнєр Вікторія Олександрівна
Головний комітет
Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєкт пропонує:

визначити термін «орган» та «тканина»;

розширити основні принципи здійснення трансплантації;

уповноважити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я визначати умови та порядок вилучення, зберігання, тестування, обробки і використання анатомічних матеріалів, призначених для трансплантації тканин;

встановити перехідний період щодо реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій щодо забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів тощо.

Корупціогенні фактори

1. Прогалина

1. Відповідно до пропонованої редакції ч. 2 ст. 9 Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (далі – Закон) встановлюється, що «у разі виникненні обставин…що призвели або можуть призвести до неможливості трансплантації конкретному реципієнту, або створюють ризик незбереження анатомічних матеріалів, рішення щодо порядку проведення вилучення анатомічних матеріалів, вибору реципієнта, проведення трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією приймає трансплант-координатор донора-трупа або уповноважена посадова особа спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин».

При цьому, законопроєкт не визначає перелік випадків, за яких рішення щодо проведення трансплантації прийматиме трансплант-координатор, а за яких – уповноважена посадова особа спеціалізованої державної установи.

Виходячи з викладеного, рішення щодо трансплантації або порядку вилучення анатомічних матеріалів у донора прийматимуться двома спецалістами, порядок відносин між якими, як було вказано вище, не визначений, що може значно затягувати процес прийняття рішення щодо трансплантації чи інших дій стосовно донора-реципієнта та сприятиме виникненню корупційних правопорушень зі сторони трансплант-координатора або уповноваженої особи, виходячи з того, хто прийматиме кінцеве рішення.

Вказана норма обтяжується відсутністю положень, які б визначали права, обов’язки та відповідальність уповноваженої посадової особи спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, а також відсутністю умов відбору і призначення її на посаду, що сприятиме виникненню корупційних правопорушень при відборі та призначені кандидата на посаду, а також під час діяльності уповноваженої посадової особи на посаді.

Враховуючи викладене, пропонуємо у законопроєкті визначити перелік випадків, за яких рішення щодо проведення трансплантації прийматиме трансплант-координатор, а за яких – уповноважена посадова особа спеціалізованої державної установи та визначити правовий статус, відповідальність і умови відбору кандидата на посаду вказаної уповноваженої посадової особи.

2. У ч. 3 ст. 17 Закону вилучається норма, згідно якої забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлої особи у разі відсутності письмової згоди її повноважного представника, наявність якого встановлено трансплант-координатором згідно з даними Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та тканин.

Зі ст. 16 Закону пропонується вилучити ч. 7, що регулює право осіб призначати свого повноважного представника, який після їх смерті може надати згоду на вилучення з їх тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Натомість, пропонується викласти ч. 7 ст. 16 Закону у наступній редакції: «у разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство…згода на вилучення анатомічних матеріалів…запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри)».

Разом з тим, законопроєкт не визначає положень, які би регулювали відносини щодо запиту трансплант-координатора на посмертне донорство, у випадку якщо померла особа не знаходилась у офіційному шлюбі та не має близьких родичів. Наявність зазначеної прогалини значно спрощує процедуру вилучення анатомічних матеріалів у таких осіб, що може призвести до корупційних зловживань недобросовісних трансплантологів, які використовуючи наявну прогалину самостійно прийматимуть рішення щодо вилучення або не вилучення анатомічного матеріалу у померлої особи для оперативного трансплантування його реципієнту.

Враховуючи викладене, пропонуємо у законопроєкті залишити норму щодо права осіб призначати свого повноважного представника, який після їх смерті зможе надати згоду або відмову на вилучення з їх тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.

Інші зауваження

У ст. 4 Закону визначаються основні принципи застосування трансплантації. Відповідно до пропонованої редакції абз. 6 ч. 1 ст. 4 словосполучення «дотримання черговості» змінюється на «врахування черговості».

Вказана новела потребує додаткового обґрунтування. Адже змінює один із найфундаментальніших принципів, надаючи можливість уповноваженим на прийняття рішень щодо трансплантації особам орієнтуватись на принцип врахування черговості, а не її дотримання.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute