Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5873

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’ята забезпечення медичного обслуговування населення

Дата реєстрації
30.08.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Булах Лада Валентинівна
Вагнєр Вікторія Олександрівна
Головний комітет
Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєкт пропонує:

перетворення державних установ в державні некомерційні підприємства;

змінити та визначити термін «технічні засоби реабілітації» на «допоміжні засоби реабілітації»;

доповнити Господарський кодекс поняттям «державне некомерційне підприємство»;

визначити, що державні некомерційні підприємства зобов’язані будуть приймати та виконувати доведені у встановленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх під час формування виробничої програми, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік;

розширити функціонал електронної системи охорони здоров’я— e-Health тощо.

Корупціогенні фактори

1. Необгрунтоване використання оціночних понять

2. Неналежне регулювання підзаконними нормативно-правовими актами

У пропонованій редакції ч. 2 ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» пропонується поняття «технічні засоби реабілітації» замінити на поняття «допоміжні засоби реабілітації», таким чином замінивши чітко встановлений перелік технічних засобів реабілітації на визначення даного поняття. Згідно з вказаним положенням, допоміжними (технічними) засобами реабілітації «є будь-які зовнішні продукти (включаючи пристрої, обладнання, прилади чи програмне забезпечення), спеціально вироблені або загальнодоступні, основною метою яких є підтримка або поліпшення функціонування та незалежності особи та, таким чином, сприяння її добробуту».

Варто вказати, що забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації (протезами, колісними кріслами, іншими спеціальними засобами пересування, ортопедичним взуттям тощо) здійснює Мінсоцполітики через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд) за бюджетні кошти, на що у 2020 році було витрачено більше 1,5 мільярда гривень, що є колосальною сумою. Вказана сума покрила 86% від загальної потреби, що свідчить про майже повне покриття даної потреби за кошти державного бюджету. Забезпечення технічними засобами реабілітації відбувається через державні та приватні підприємства, які проходять визначену процедуру відбору в Мінсоцполітики. Ефективного контролю за використанням виділених з державного бюджету коштів на забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) не здійснюється.

Попри підтримку Аналітичним центром «Інститут законодавчих ідей» пропозиції авторів законопроєкту, яка стосується вилучення зі ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» норми, що зобов’язувала підприємства проходити бюрократизовану процедуру відповідності кваліфікаційним вимогам, які встановлювались Мінсоцполітики, ідея перенесення регулювання забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР на підзаконний рівень без визначення загальних положень здійснення цієї процедури несе в собі ризики залишення її без змін або посиленню бюрократизації процедури.

Разом з тим, поняття «допоміжні засоби реабілітації» у законопроєкті сформовано дуже широко, що дає змогу вказане поняття поширити на ряд продукції, яка наразі не відноситься до технічних засобів реабілітації, адже, виходячи з пропонованого положення ч. 2 ст. 26, до допоміжних засобів входять будь-які продукти, що поліпшують функціонування та незалежність особи та сприяють її добробуту. Вказане може призвести до корупційних зловживань зі сторони уповноважених осіб Мінсоцполітики (або іншого центрального органу виконавчої влади, згідно з порядком, який буде розроблений КМУ), адже уповноважені особи наділяються надмірним дискреційним повноваженням на власний розсуд визначати, які засоби можуть бути віднесені до допоміжних засобів реабілітації, та, за домовленістю з підприємствами зможуть відшкодовувати за бюджетні кошти ряд продукції, яка не відноситься до визначеного на сьогодні переліку технічних засобів реабілітації та не є необхідною для осіб з інвалідністю. Зауважимо, що забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється за рахунок бюджетних коштів, і в разі, якщо перелік ТЗР збільшиться, це призведе до збільшення видатків з державного бюджету або зменшення кількості забезпечених ТЗР осіб з інвалідністю.

Виходячи з вищевикладеного, з метою запобігання будь-яким зловживанням, пропонуємо залишити в редакції статті чітко визначений перелік засобів реабілітації.

Інші зауваження

Відповідно до ч. 5 ст. 24-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» пропонується встановити, що «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, здійснює, із забезпеченням захисту персональних даних осіб, обмін необхідною для діяльності фінансовою інформацією із органом, що здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд та діяльність у галузі громадського здоров’я, Фондом соціального страхування України, Пенсійним фондом України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю».

Разом з тим, ні чинне законодавство, ні законопроєкт не визначає поняття «фінансова інформація», що допускає його довільне тлумачення та наділяє надмірними дискреційними повноваженнями центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення самостійно визначати, яка інформація відноситься до фінансової, а яка ні, таким чином передаючи іншим державним органам на власний розсуд будь-яку інформацію, що породжує ризики зловживання у сфері захисту персональних даних.

Отже, з метою запобігання будь-яким зловживанням пропонуємо визначити поняття «фінансова інформація» та визначити виключний перелік такої інформації.

Позиції стейкхолдерів

1. Національна служба здоров’я Україн. підтримує вказаний законопроєкт за умови його доопрацювання згідно ряду висловлених зауважень2.

2. Міністерство фінансів України зазначає, що законопроєкт буде підтриманий за умови доопрацювання ряду положень законопроєкту3.

3. Пенсійний фонд України не підтримує законопроєкт у запропонованій редакції4.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://drive.google.com/file/d/1NWi9U_7Mv4Rh0JMb6HqbFWdY7vx2IZ6s/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/13uP_xAzZPvlzGqE9m1F1wLvqS8rCeRfQ/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1YWBB2Aq8y48V8x3wKr5BYWZH8pkEpVQc/view?usp=sharing

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute