Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7349

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення боротьби з тероризмом

Дата реєстрації
05.05.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аліксійчук Олександр Васильович
Бакумов Олександр Сергійович
Головний комітет
Комітет з питань правоохоронної діяльності
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (далі – Закон) та деяких інших законодавчих актів України щодо терористичної діяльності.

Аналіз запропонованих змін

Пропонується визначити, що кримінальні правопорушення терористичної спрямованості – кримінальні правопорушення, передбачені статтями 112, 113, 147, 258-260, 443, 444 Кримінального кодексу України, а також інші кримінальні правопорушення, вчинені із терористичною метою.

Надано визначення понять “організована терористична група”, “терористична організація”, “антитерористична підготовка населення”.

Розширено перелік суб’єктів, які здійснюють боротьбу з тероризмом (додано ЗСУ, Національну гвардію, Службу судової охорони, розвідувальні органи, Державну службу фінансового моніторингу, центральні органи виконавчої влади України що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах транспорту). Також збільшено перелік суб’єктів, які залучаються до участі у здійсненні заходів, пов’язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності, за рахунок НАЗК, НАБУ та ДБР.

Скасовується судовий порядок включення/виключення до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

Відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам терористичним актом, проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пропонується створити Реєстр терористичних організацій (далі – Реєстр), визначаються підстави включення таких організацій до Реєстру. СБУ виносить на розгляд РНБО пропозиції щодо включення/виключення організацій до/з реєстру терористичних організацій. Рішення може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Щоб потрапити до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції достатньо факту застосування санкції, у порядку визначеному Законом України “Про санкції”.

Зауваження

Законопроєкт містить низку критичних та дискусійних моментів, які не можуть бути підтримані.

1. Сумнівною є ідея запровадження Реєстру терористичних організацій замість існуючого переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

1.1. Наведені в проєкті підстави внесення до Реєстру дають можливість зловживати запропонованим механізмом визнання організації терористичною. Разом з відсутністю судового порядку та непоширення на цей процес відповідних гарантій, створюється можливість для порушення прав осіб, необґрунтованого чи помилкового визнання організацій терористичними.

Серед інших, підставами включення організації до Реєстру є:

відомості, сформовані міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами, про визнання організації терористичною або пов’язаною з терористичними організаціями або терористами, а також про організації, стосовно яких застосовано міжнародні санкції у зв’язку із здійсненням терористичної діяльності;

– встановлені факти провадження організацією терористичної діяльності за кордоном, яка створює загрозу національній безпеці України.

Вказані підстави є недостатньо конкретизованими та можуть сприяти зловживанням, у тому числі корупційним.

По-перше, неможливо однозначно визначити, які це можуть бути відомості та якими саме міжнародні організації можуть їх сформувати. СБУ на власний розсуд зможе визначати такі організації, враховуючи відомості одних та не враховуючи інших. Міжнародних організацій налічується десятки тисяч і кожна з них може наводити якість “відомості”, і не факт що правдиві.

По-друге, не конкретизовано, що вважатиметься встановленими фактами провадження організацією терористичної діяльності за кордоном та яким чином такі факти повинні будуть підтверджуватися. Це також наділяє СБУ дискреційними повноваженнями тлумачити таку підставу на власний розсуд.

Окрім цього, викликає великий сумнів експертна спроможність РНБО належним чином оцінювати та перевіряти такі факти та відомості, оскільки РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Фактично, за відсутності повноважень та експертизи встановлення таких підстав роль РНБО стає формальною та полягатиме лише у формальному затвердженні пропозицій СБУ.

1.2. Запропонований механізм включення до Реєстру не містить належного регулювання процедури такого процесу. На відміну від чітких правил розгляду таких справ судом (ст. 284 Кодексу адміністративного судочинства), у новій ст. 24 Закону вказано лише, що пропозиції щодо включення/виключення організації до/з реєстру терористичних організацій виносяться на розгляд Ради національної безпеки і оборони України Службою безпеки України. Не визначається процесуальна форма таких пропозицій, строків їх розгляду тощо. Усе це наділяє уповноважені органи надмірними дискреційними повноваженнями, які можуть бути використані з метою корупційних зловживань.

1.3. Також слід звернути увагу на те, що за чинними нормами за позовом СБУ до адміністративного суду відбувається включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції. Натомість, до реєстру вноситимуться лише терористичні організації. Фактично утворюється прогалина і в Україні зникне перелік фізичних осіб-терористів, а також осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції. Вказане не може бути оцінено позитивно. У зв’язку з цим, недоцільно встановлювати таку підставу віднесення до реєстру, як вирок суду про визнання винною особи у вчиненні терористичних злочинів або злочинів терористичної спрямованості, які набрали законної сили, за умов встановлення визначених приміткою до статті 258-3 Кримінального кодексу України ознак терористичної організації. Оскільки до Реєстру включаються лише організації, а вирок стосується фізичної особи, така підстава є недоречною.

2. Не може бути підтримана ідея наділення певними повноваженнями суб’єктів, які здійснюють боротьбу з тероризмом.

2.1. СБУ наділяється повноваженнями через Антитерористичний центр отримувати попередню інформацію про пасажирів міжнародних та внутрішніх рейсів, що включає прізвище, ім’я пасажира, його стать, громадянство, дату народження, серію, номер документа, що посвідчує особу, іншу наявну інформацію про пасажира, а також інформацію про імпортні, експортні та транзитні вантажі (ст. 5, 7 Закону).

Надавати таку інформацію повинні будуть органи управління транспортом в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 5 Закону України “Про транспорт”). Також ст. 7 Закону передбачає отримання такої інформації від перевізників.

Фактично, до СБУ буде передаватися уся інформація про пасажирів без їх згоди.

Вважаємо, що можливість практичної реалізації таких повноважень є сумнівною, зважаючи на велику кількість пасажиропотоку, (який щоденно перевищує мільйон пасажирів лише Київського метрополітену та автобусних перевезень) та відсутність необхідності вказувати вищезгадану інформацію при перевезенні. Окрім того, законопроєкт не конкретизує, що саме мається на увазі під “попередньою інформацією”.

Також, така пропозиція може свідчити про порушення прав осіб. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32 Конституції України).

Запропонований механізм збирання вказаних даних не відповідає конституційним вимогам та може бути надмірним втручанням у права. У своєму рішенні Конституційний Суд України вказав про необхідність встановлення критеріїв визначення змісту та обсягу інформації, що містить персональні дані, категорій осіб як суб’єктів персональних даних, проміжків часу, яких мають стосуватися персональні дані, строків, порядку та умов їх зберігання при наданні повноважень органу на обробку персональних даних без згоди особи. Усі ці моменти в проєкті не визначені.

2.2. РНБО отримує надмірні дискреційні повноваження на власний розсуд вирішувати які наслідки застосовувати за результатом визнання організації терористичною.

За чинною редакцією ст. 24 Закону, організація, відповідальна за вчинення терористичного акту і визнана за рішенням суду терористичною, підлягає ліквідації, а належне їй майно конфіскується. Тобто наразі існує імперативний припис щодо ліквідації та конфіскації майна такої організації.

Це положення пропонується видалити, а в новій ст. 24-1 Закону визначити, що до терористичної організації можуть застосовуватися санкції, передбачені Законом України “Про санкції”. Таким чином, застосування санкцій взагалі та окремих їх видів зокрема не гарантується. Усе це сприяє корупційним ризикам та вибірковості при накладенні санкцій на терористичні організації.

Висновок

Інститут законодавчих ідей, через існуючі ризики, не підтримує законопроєкт в його ключових моментах. Проєкт може бути ухвалений лише після його доопрацювання.

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute