Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 6199

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань, пов’язаних із набуттям права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

Дата реєстрації
21.10.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аліксійчук Олександр Васильович
Арсенюк Олег Олексійович
Головний комітет
Комітет з питань аграрної та земельної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєкт вносить зміни до Земельного кодексу України (далі – Кодекс), законів України “Про оренду землі” та “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, якими пропонується наступне:

– уточнюються підстави виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку;

– забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення також юридичними особами, стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників яких, застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції” у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок;

– деталізується порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам встановленим до набувачів права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення;

– дозволяються готівкові розрахунки при купівлі земельних ділянок, щодо яких проєктом передбачено не здійснювати перевірку при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: 1) для ведення садівництва (не більше 0,24 гектара) та 2) для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах населених пунктів (не більше 2 гектара);

уточнюються положення, які регулюють реалізацію переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

вимоги щодо відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них, не поширюються також на вищезазаначені земельні ділянки для садівництва та ведення особистого селянського господарства;

– до 1 січня 2024 року громадяни України, які набули у власність шляхом спадкування за законом або заповітом земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею більше 100 гектарів, зобов’язані відчужити їх протягом року з дня державної реєстрації права власності на них;

– встановлюються нові підстави незастосування відмови в державній реєстрації речових прав;

– у разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за суб’єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником;

– деталізуються особливості державної реєстрації прав, пов’язаних з передачею в оренду земельної ділянки особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису.

Інші зауваження

1. Запропонована проєктом нова редакція частини 1 статті 9 Закону України “Про оренду землі” не узгоджується із чинною редакцією цієї статті.

Відповідно до проєкту, у разі якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному частиною п’ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Проте, частина 5 статті 9 Закону України “Про оренду землі” не визначає порядок передання орендарем свого переважного права купівлі земельної ділянки – “орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки; у разі продажу земельної ділянки на земельних торгах згода на продаж земельної ділянки надається шляхом прийняття організатором земельних торгів рішення про їх проведення та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки”.

Згідно із частиною 6 статті 9 Закону України “Про оренду землі” реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

2. Відповідно до нової редакції частини 4 статті 130 Кодексу зазначення у декларації про дотримання вимог до набувачів права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яку подає набувач вищезазначених земельних ділянок для садівництва та ведення особистого селянського господарства без проведення перевірки, недостовірних даних є підставою для конфіскації земельної ділянки.

Таке положення проєкту дублює частину 3 статті 130 Кодексу, згідно з якою порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки”.

Позиції державних стейкхолдерів2

1. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримують законопроєкт із зауваженнями.

2. У Міністерства фінансів України зауважень до проєкту не має.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-deyakikh-zakonodavchikh-aktiv-ukraini-shchodo-vdoskonalennya-okremikh-pitan-povyazanikh-iz-nabuttyam-prava-vlasnosti-na-zemelni-dilyanki-silskogosp

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute