Опис законопроєкту

Законопроєкт розроблено з метою врегулювання питання щодо впровадження в Україні цивілізованих, сучасних і комфортних правил тимчасового затримання транспортних засобів, що збалансовують інтереси місцевих громад та автомобілістів, розвитку системи паркування в Україні.

Пропонується прибрати більшість повноважень інспекторів з паркування, які тепер називатимуться паркувальниками. Тимчасове затримання транспортних засобів здійснюватимуть лише працівники уповноважених підрозділів Національної поліції. Окрім цього, Кодекс України про адміністративні порушення (далі – КУПАП) доповнюється новими статтями, які встановлюють склади адміністративних правопорушень у сфері пасажирських перевезень.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту, Інститут законодавчих ідей виявив в його положеннях корупціогенні фактори.

Корупціогенні фактори

Резюме

1. Надмірні дискреційні повноваження

1.1. Уповноважені органи зможуть притягувати до адміністративної відповідальності на власний розсуд.

1.2. Національна поліція на власний розсуд зможе погоджувати питання створення суб’єкта господарювання комунальної форми власності, що здійснює експлуатацію та облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів.

1.3. Нечітко визначені повноваження паркувальників.

2. Надмірний тиск на бізнес

На додачу до уже існуючої адміністративно-господарської відповідальності, яка може бути застосована до пасажирських перевізників, пропонується ще й застосовувати адміністративні стягнення.

Детальний аналіз корупціогенних факторів

1. Надмірні дискреційні повноваження

1.1. Уповноважені органи зможуть притягувати до адміністративної відповідальності на власний розсуд.

У законопроекті пропонується доповнити КУПАП новою статтею 133-3, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення посадовою особою органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування встановленого порядку організації пасажирських перевезень.

Диспозиція сформована шляхом відкритого переліку діянь, які є підставою для відповідальності: «Неналежна організація пасажирських перевезень, в тому числі …».

Хоча законодавець і наводить приклади неналежної організації перевезень, однак вживання словосполучення «в тому числі», робить такий перелік протиправних діянь відкритим. Це, в свою чергу, позбавляє таку норму належної юридичної визначеності та наділяє уповноважений на притягнення до відповідальності орган надмірними дискреційними повноваженнями на власний розсуд, у кожному конкретному випадку встановлювати коли організація пасажирських перевезень була належною, а коли ні. Зважаючи на досить суттєву санкцію – від 17 000 до 34 000 гривень, можливі зловживання, у тому числі вимагання неправомірної вигоди як умови визнання організації пасажирських перевезень належним та непритягнення до відповідальності.

З метою усунення корупційних ризиків слід встановити вичерпний перелік діянь, які є підставою для настання адміністративної відповідальності.

1.2. Національна поліція на власний розсуд зможе погоджувати питання створення суб’єкта господарювання комунальної форми власності, що здійснює експлуатацію та облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів.

У законопроекті пропонується внести зміни до ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» та ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розширити компетенцію міських рад та їх виконавчих органів, а також виконавчих органів сільських, селищних рад.

Зокрема, додається таке повноваження як створення суб’єкта господарювання комунальної форми власності, що здійснює експлуатацію та облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів виключно у разі погодження із уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Водночас, у законопроекті жодним чином не врегульовується питання такого погодження, а саме його порядок, строк, підстави для відмови тощо. Це наділяє уповноважені підрозділи Національної поліції можливістю діяти на власний розсуд, визначаючи давати таке погодження чи ні. Це може призвести до зловживань такими повноваженнями, у тому числі корупційних, зокрема підкупу як умови отримання погодження. Окрім того, покладання на правоохоронний орган функцій, які регулюють сферу господарювання, видається не зовсім логічним.

З метою усунення корупційних ризиків рекомендуємо іншим чином врегулювати вказане питання або ж належним чином унормувати процедуру надання такого погодження.

1.3. Нечітко визначені повноваження паркувальників.

Відповідно до положень законопроекту, інспекторів з паркування замінять паркувальники, які є посадовими особами суб’єкта господарювання, що на законних підставах здійснює експлуатацію та облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів.

Згідноіззапропонованимизмінами до ст. 52-2 Закону України «Про дорожнійрух» до їхповноваженьвідносяться: 1) здійснення консультативних функцій 2) інформування відповідних підрозділів Національної поліції про порушення водіями Правил дорожнього руху та/або Правил паркування транспортних засобів.

Водночас, у законопроекті не розкриваєтьсяпоняттяконсультативнихфункцій, в чому вони конкретно полягають, кому та на якихпідставахнадаютьсятощо. Вживання таких юридичноневизначених понять без розкриттяїхзмістуможезробититакіповноваженнябезпредметними, або ж навпакизанадто широкими. Паркувальникизможуть на власнийрозсудтлумачититакеповноваження, наповнюючийогосвоїмзмістом, щостворюєризикманіпуляцій та зловживань.

З метою усунення корупційних ризиків слід чітко визначити у чому полягають консультативні функції паркувальників.

2. Надмірний тиск на бізнес

На додачу до уже існуючої адміністративно-господарської відповідальності, яка може бути застосована до пасажирських перевізників, пропонується ще й застосовувати адміністративні стягнення.

У законопроекті пропонується доповнити КУПАП новою статтею 164-20, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Відповідно до ч. 1 цієї статті:

«Провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів транспортним засобом без укладеного в становленому порядку договору або без отриманого в установленому порядку дозволу на здійснення пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Слід зазначити, що за вчинення вказаних діянь уже передбачена відповідальність. Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Наприклад, за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення на перевізника може бути накладений штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, фактично, існуватиме можливість подвійного притягнення до відповідальності за одне й те ж діяння, що видається надмірним. Такі зміни створять додатковий тягар для суб’єктів господарювання, які організовують пасажирські перевезення автобусами. Зважаючи на скрутне становище бізнесу у цій сфері у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україні, це зможе негативно вплинути на весь сектор пасажирських перевезень. Наслідком може стати зменшення прозорості ведення такого бізнесу, погіршення якості послуг, а також збільшення випадків підкупу уповноважених осіб з метою уникнути надмірних штрафів.

Окрім того, слід звернути увагу на тому, що термінологія, використана у запропонованій ст. 164-20 КУПАП не узгоджується з профільним Законом України «Про автомобільний транспорт», який визначає перелік документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів.

Також, перестороги викликає формулювання санкції в ч. 2 цієї статті, а саме можливість конфіскації транспортного засобу на користь Збройних Сил України. Оскільки вартість транспортного засобу, яким здійснюються пасажирські перевезення може бути досить суттєвою, таке правообмеження, виходячи з практики ЄСПЛ (Engel and Others v. The Netherland), може вважатися кримінальним по суті, що вимагатиме поширення кримінальних процедур та стандартів під час притягнення до відповідальності.

З метою усунення виявлених ризиків та недопущення надмірного тиску на бізнес, рекомендуємо не запроваджувати такого виду адміністративної відповідальності.

Висновок

Зважаючи на виявлені недоліки, Інститут законодавчих ідей не рекомендує ухвалювати законопроєкт в запропонованій редакції без його суттєвого доопрацювання.

Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”