Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах
Опис законопроєкту
Законопроєктом пропонується врегулювати правонаступництво у трудових відносинах, встановивши, зокрема, наступне:
– правонаступництво у трудових відносинах – це продовження трудових відносин із працівниками у разі зміни власника або реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) підприємства;
– у разі правонаступництва трудові відносини працівників продовжуються із правонаступником;
– права і обов’язки за трудовими договорами між працівниками і роботодавцем, що існували, переходять до правонаступника;
– роботодавець зобов’язаний не пізніше ніж за 10 робочих днів до здійснення правонаступництва поінформувати працівників/профспілки про: 1) дату та причини правонаступництва; 2) правові, економічні (технологічні, структурні) та соціальні наслідки правонаступництва або наслідки аналогічного характеру, а також дії, які впливатимуть на трудові права працівників;
– зміна підпорядкованості, найменування підприємства, передача в оренду або припинення оренди єдиних майнових комплексів підприємства (його структурних підрозділів) не припиняє дії трудового договору, крім випадків якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників.
В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту Інститут законодавчих ідей не виявив в його положеннях корупціогенних факторів. Водночас, вважаємо за необхідне висловити зауваження по суті законопроєкту.
Зауваження
1. Поза увагою законопроєкту залишилося правонаступництво у разі реорганізації юридичної особи щляхом виділу.
Статтею 109 Цивільного кодексу України встановлено, що виділ – це перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
2. Частиною 5 нової статті 36-1 Кодексу законів про працю України передбачено проведення консультацій працівників/профспілок з роботодавцем щодо:
– причин прийняття рішення про правонаступництво;
– правових, економічних та соціальних наслідків правонаступництва для працівників;
– заходів, які планується запровадити для уникнення таких наслідків чи їх пом’якшення.
Відповідно до частини 6 нової статті 36-1 Кодексу законів про працю України відсутність ініціювання консультацій або відсутність домовленостей за результатами їх проведення не впливає на здійснення зазначених у цій статті заходів, пов’язаних із правонаступництвом у трудових відносинах.
При цьому, у зазначеному положенні проєкту не враховано, що згідно із частиною 2 статті 7 Директиви Ради 2001/23/ЄС2 коли роботодавець та його правонаступник у трудових правовідносинах передбачають міри щодо своїх працівників, то вони вчасно проводять консультації із представниками цих працівників про такі міри з метою досягнення угоди.
Позиції державних стейкхолдерів3
Міністерство фінансів України та Міністерство освіти і науки України зауважень до проєкту не мають.
Інститут законодавчих ідей не заперечує проти прийняття законопроєкту за умови врахування наданих зауважень.
Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”
Законопроєкт спрямований на узгодження чинного законодавства України із Директивою Ради № 2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законів держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур