Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7511

Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за зґвалтування та сексуальне насильство дітей

Дата реєстрації
01.07.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Гончаренко Олексій Олексійович
Головний комітет
Комітет з питань правоохоронної діяльності
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

У законопроєкті пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України (далі – КК) з метою вдосконалення правового забезпечення протидії злочинам, що вчиняються проти статевої свободи та недоторканності дітей та підлітків та посилення відповідальності за такі злочини в умовах воєнного стану.

Незважаючи на благородну ціль законопроєкту, Інститут законодавчих ідей зауважує, що запропоновані підходи не узгоджуються з існуючими засадами кримінальної відповідальності та суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Аналіз запропонованих змін

Пропонується внести зміни до двох статей КК.

Стаття 152 КК доповнюється частиною 7, відповідно до якої:

Підбурювання чи видання наказу щодо вчинення дій передбачених частиною четвертою цієї статті (зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди) в умовах воєнного стану, якщо вони спричинили смерть малолітнього або інші тяжкі наслідки, – караються довічним позбавленням волі.

Стаття 153 КК доповнюється частиною 7, відповідно до якої:

Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті (сексуальне насильство щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди), із застосуванням будь-яких предметів, а також підбурювання до вчинення таких дій чи видання наказу в умовах воєнного стану, якщо вони спричинили смерть малолітнього,– караються довічним позбавленням волі.

Виявлені недоліки

1. Видання наказу як окрема форма діяння є за суттю одним з видів підбурювання. Тому виділяти його в окрему форму вчинення злочину поруч з підбурюванням в одній частині є нелогічним.

2. За вчинення вказаних у нових частинах діянь пропонується застосовувати лише довічне позбавлення волі. Встановлення такої санкції як безальтернативної розцінюється з погляду Європейської конвенції прав людини як непропорційне та негуманне. Також слід звернути увагу на практику ЄСПЛ щодо поступового відходу від довічного позбавлення волі як покарання.

3. Запропоновані санкції створюють диспропорцію у відповідальності різних співучасників. За однакові дії виконавець, організатор і пособники (роль яких у вчиненні злочину є значно суттєвішою) каратимуться менш суворо ніж пособник, який вчинив такі самі дії, але це буде кваліфікуватися за новою частиною 7.

Висновок

Зважаючи на суттєві недоліки законопроєкту, Інститут законодавчих ідей не підтримує ухвалення проєкту в такому вигляді.

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute