Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7333

Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо звільнення від кримінальної відповідальності в період воєнного стану при добровільному відшкодуванні шкоди

Дата реєстрації
29.04.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Алєксєєв Сергій Олегович
Бакумов Олександр Сергійович
Головний комітет
Комітет з питань правоохоронної діяльності
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєкт встановлює можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення деяких кримінальних правопорушень за умови відшкодування шкоди у воєнний час до вироку суду. Це має створити додаткові джерела надходження коштів в економіку для фінансування обороноздатності України.

Детальний опис законопроєкту

У проєкті пропонується внести зміни до ст. 45 Кримінального кодексу України (далі – КК), яка визначає передумову та підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

1. У новій ч. 2 ст. 45 КК вказано, що особа, яка вперше вчинила дії, які містять ознаки злочинів, передбачених статтями 191, 209, 364, 367 цього Кодексу звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до моменту винесення вироку в справі в період дії воєнного стану повністю відшкодовано завдану шкоду.

У Прикінцевих та перехідних положеннях КК уточнюється, що таке правило застосовується у кримінальних провадженнях, порушених станом на 24 лютого 2022 року.

Отже, від кримінальної відповідальності звільнятимуться особи, які вперше вчини привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК), легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), службову недбалість (ст. 367 КК) та стосовно яких були відкриті кримінальні провадження до 24 лютого 2022 року, за умови відшкодування ними шкоди у повній мірі.

Запропонований законодавчий підхід не може бути підтриманий на підставі таких аргументів.

По-перше, нові положення не узгоджуються з загальною логікою звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

Відповідно до чинної норми, такий захід застосовується, лише до осіб, які вчинили кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин. Натомість, у проєкті пропонується звільняти від відповідальності осіб, які вчинили не лише такі кримінальні правопорушення, а й тяжкі та особливо тяжкі умисні злочини (ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 209 КК).

Окрім того, згідно з ст. 45 КК такий вид звільнення від кримінальної відповідальності не застосовується до корупційних кримінальних правопорушень, а законопроєкт пропонує звільняти осіб, які вчинили зловживання владою або службовим становищем, яке, відповідно до примітки ст. 45, є корупційним.

По-друге, єдиною підставою для звільнення від відповідальності у пропонованій нормі є повне відшкодування завданої шкоди. Тобто, ні про яке каяття, тим більше дійове взагалі не йдеться. Особа може не усвідомлювати своєї провини у вчиненому, жодним чином не шкодувати та не осуджувати своєї поведінки. Також не вимагається будь-якої допомоги правоохоронним органам у встановленні обставин справи, а також осіб, причетних до вчиненого злочину.

По-третє, вибір саме таких злочинів, вчинення яких є передумовою звільнення від кримінальної відповідальності, ніяким чином не обгрунтований. Незрозумілою є логіка законодавця, чому саме ці, а не інші статті знайшли своє відображення у новій нормі.

По-четверте, не у всіх випадках збитки, які підлягають відшкодуванню внаслідок вчинення вказаних злочинів, є збитками державному бюджету, це може бути і шкода завдана приватним особам. Тому, ціль законодавчого регулювання у вигляді додаткових джерел надходження коштів в економіку України та Державного бюджету України, фінансування обороноздатності Українине завжди буде досягнута. Окрім того, жодного додаткового регулювання, яке б дозволяло використати отримані кошти саме для обороноздатності, законотворцем не запропоновано.

Отже, зважаючи на вищенаведені аргументи, є обґрунтовані підстави вважати, що запропонований підхід є вибірковим, а законопроєкт розроблено з метою звільнення від відповідальності конкретних фігурантів кримінальних справ.

2. Законопроєктом пропонується у новій ч. 3 ст. 45 КК визначити, що розмір шкоди, вказаної в ч. 2 ст. 45 Кодексу, визначається згідно експертної оцінки вартості майна, щодо якого здійснено привласнення, розтрата, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, чи втрата через недбалість, на момент вчинення таких дій.

Слід звернути увагу, що законопроєкт чомусь не визначає, яким чином буде визначатися розмір шкоди, завданої вчиненням інших злочинних діянь – легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а також внаслідок зловживання владою або службовим становищем.

Одним з завдань законопроєкту, визначеним у пояснювальній записці є зниження корупційних ризиків, усунення зловживань під час притягнення осіб до кримінальної відповідальності. Натомість, запропонований підхід сприяє виникненню суттєвих корупційних ризиків. Внаслідок надмірної дискреції експерта, який визначатиме вартість необхідного відшкодування, існують можливості його підкупу з метою заниження такої вартості. Особливо актуальним це буде у випадках, де збитки оцінюються у сотні мільйонів гривень.

Висновок

Інститут законодавчих ідей виступає категорично проти ухвалення вказаного проєкту, як такого, що має на меті здійснити вибіркове звільнення від відповідальності осіб, підозрюваних у найважчих злочинах, у тому числі корупційних. Війна у нашій державі не повинна стати підставами для індульгенції злочинців.

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute