Опис законопроєкту

В Кримінальному кодексі України (далі – КК) пропонується передбачити новий вид основного покарання – пробаційний нагляд, який має стати альтернативою обмеженню волі та замінює кримінальне покарання у виді арешту у санкціях, що його передбачають (крім кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями).

Проєктом також передбачено внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України «Про пробацію» та інших актів законодавства.

Довідка

Варто врахувати, що на розгляду Парламенту перебувають законопроєкти, які регулюють схожі суспільні відносини, зокрема проєкти законів №№ 5359, 5360, 7688.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту Інститут законодавчих ідей не виявив в його положеннях корупціогенних факторів. Водночас, не акцентуючи увагу на редакційних недоліках, вважаємо за необхідне висловити сутнісні зауваження до положень проєкту, які розбалансовують усталену систему кримінальних покарань та можуть негативно вплинути на реалізацію кримінально-правової політики.

Зауваження

1. Під пробаційним наглядом пропонується розуміти обмеження прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Однак заходи запропоновані в межах цього нового виду покарання за своєю суттю не є правообмеженнями та не можуть забезпечити виконання мети кримінального покарання (ч. 2 ст. 50 КК).

В проєкті визначено, що на засудженого до пробаційного нагляду покладаються такі обов’язки: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Пробаційний нагляд пропонується застосовувати за низку кримінальних правопорушень, деякі з яких мають досить суттєвий рівень суспільної небезпечності, наприклад погроза вбивством (ст. 129 КК) чи шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК). Очевидно, що покладення на винного лише вищевказаних обов’язків є недостатнім покаранням, яке не лише не забезпечує реалізацію мети покарання, зокрема кари, а й може виявитись взагалі не ефективним та сприятиме беззаконню.

Таким чином, необхідно переглянути заходи, які пропонується застосовувати в межах пробаційного нагляду.

Також слід звернути увагу на відсутність юридичної визначеності у формулюванні факультативного обов’язку, який може бути покладений на засудженого, а саме брати участь у заходах, спрямованих на утвердження української національної та громадянської ідентичності. Використання в тексті кримінального закону таких понять без належного визначення їх змісту є недоречним.

2. Запропоновані строки пробаційного нагляду в санкціях окремих кримінальних правопорушень порушують логіку конструювання кваліфікованих складів. Так, у деяких статтях КК пропонується встановити однаковий строк пробаційного нагляду в основному і у кваліфікованому складі, зокрема у ст. 154 КК, ст. 397 КК, 400-1 КК.

Необхідно диференціювати строки покарання у вигляді пробаційного нагляду в основних та кваліфікованих складах кримінальних правопорушень.

3. Необґрунтованою видається пропозиція відмовитись від покарання у вигляді арешту (окрім як для військовослужбовців).

Вказаний вид покарання показав свою ефективність та широко застосовується судами. Особливості арешту як досить суворого, однак короткострокового правообмеження відіграє для засуджених ефект “шокової терапії” та сприяє їх виправленню та запобігає вчиненню ними нових кримінальних правопорушень під острахом застосування схожого покарання на тривалий термін.

Інститут законодавчих ідей не заперечує проти прийняття законопроєкту за умови його суттєвого доопрацювання та усунення виявлених змістовних недоліків.

Позиції державних стейкхолдерів²

Державна прикордонна служба України не має зауважень до законопроєкту.

Міністерство фінансів України зазначає, що проєкт потребує доопрацювання.

Міністерство освіти і науки України не має зауважень до законопроєкту.

Міністерство юстиції України підтримує законопроєкт.

Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-kriminalnogo-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksiv-ukraini-ta-inshikh-zakonodavchikh-aktiv-ukraini-shchodo-udoskonalennya-vidiv-kriminalnikh-pokar