Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7370

Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану

Дата реєстрації
11.05.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Бакумов Олександр Сергійович
Бородін Владислав Валерійович
Головний комітет
Комітет з питань правоохоронної діяльності
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєкт розроблений з метою удосконалення окремих положення кримінального процесуального законодавства для ефективного виконання органами досудового розслідування та прокурорами завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану. Для цього пропонується внести низку змін до Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) щодо визначення порядку видачі трупу, освідування особи, затримання осіб, обрання або продовження строку тримання під вартою.

Детальний опис законопроєкту

1. Змінами до ст. 238 КПК встановлюється, що в умовах воєнного стану письмовий дозвіл на видачу трупа може видаватися слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті, якщо наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків.

Водночас, що вважатиметься такими об’єктивними обставинами у проєкті не конкретизовано.

Слід визначити вказане поняття або хоча б надати основні ознаки таких обставин.

2. Вносяться зміни до ст 241 КПК, яка регулює порядок проведення освідування особи. Серед іншого, пропонується дозволити здійснювати освідування особи (за її згодою) для виявлення на її тілі, одязі, в якому вона перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет на підставі постанови дізнавача або слідчого, а в разі відмови особи освідування проводитися примусово на підставі постанови прокурора.

3. Пропонується внести зміни до ст. 615 КПК, яка визначає особливості кримінального провадження в умовах воєнного стану. Зокрема, збільшується продовжений строк тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання, а також у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою. Тапер такий строк не може перевищувати 120 днів, замість двох місяців, як у чинній редакції. Однак ні в тексті законопроєкту, ні в супровідних документах до нього не міститься обґрунтованих підстав такого рішення.

Слід дуже обережно та виважено підходити до вказаних змін, адже збільшення таких строків може порушувати права осіб.

Висновок

Інститут законодавчих ідей не заперечує проти ухвалення закону за умови його доопрацювання.

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute