Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 8166

Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур

Дата реєстрації
01.11.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аллахвердієва Ірина Валеріївна
Воронько Олег Євгенійович
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєктом пропонується внести зміни до Митного кодексу України та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо запровадження попереднього експортного депозиту.

Аналіз запропонованих змін

– Випуск у митний режим експорту та пропуск за межі митної території України наступних товарів, коди яких згідно УКТ ЗЕД (1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот) здійснюється митними органами на підставі довідки, що підтверджує поповнення попереднього експортного депозиту або довідки про консолідовану суму попередніх експортних депозитів;

– Попередній експортний депозит це внесення суб’єктами ЗЕД на безпроцентні рахунки у банках, які обслуговують їх на території України, на весь період здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції грошових коштів у розмірі, визначеному у відсотках до фактурної вартості партії товару, (не менше 15%) що експортується за відповідним зовнішньоекономічним договором (контрактом);

– Попередній експортний депозит відкривається не пізніш як за 3 дні до подання митної декларації і поповнюється з власних рахунків суб’єкта ЗЕД.

– Винятки, що дозволяють здійснювати експорт без поповнення попереднього експортного депозиту:

а) загальна сума попередніх експортних депозитів суб’єкта ЗЕД, становить не менше $35 мільйонів;

б) 15% від фактурної вартості партії товару, що експортується, не перевищують загальну суму попередніх експортних депозитів суб’єкта ЗЕД;

– У разі надходження суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності в повному обсязі валютної виручки за відповідною зовнішньоекономічною операцією у строки, встановлені законодавством, сума поповнення попереднього експортного депозиту повертається банком на поточний рахунок суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох банківських днів;

– встановлено особливості формування та надсилання відповідних довідок між митними органами та НБУ.

Зауваження

1. Створюється додаткова складна бюрократична процедура попередніх експортних депозитів.

Перед можливістю здійснення експортних операцій суб’єкти ЗЕД повинні будуть знайти кошти, покласти їх на рахунок, отримати довідки з банку або НБУ. Це ускладнить і пригальмує експортні операції. Приймаючи такі зміни, ми маємо розуміти, що вони мають подіяти, а не стати додатковою перепоною для здійснення ЗЕД. Саме тому зазначене наступним зауваження стає особливо актуальним.

2. Відсутність фінансово-економічного обґрунтування до законопроєкту.

2.1. Відсутність обґрунтування формування суми в 35 мільйонів доларів для можливості не сплачувати попередні експортні депозити.

Одним з винятків, що дозволяє проводити експорт без внесення коштів на попередній експортний депозит є те, що загальна сума попередніх експортних депозитів суб’єкта ЗЕД становить 35 мільйонів доларів. Водночас, відсутнє обґрунтування того, чому саме така сума встановлена як бар’єр. Це штучно створює привілеї для великих експортерів та надає можливості для зловживань і створення нових схем, щоб не сплачувати податки.

2.2. Відсутність чіткого розуміння, чому такі зміни поширюються тільки на визначений перелік агрокультур.

Відповідно до законопроєкту, режим попередніх експортних депозитів поширюється лише на 8 культур згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до пояснювальної записки сума неповернення валютної виручки оцінюється в понад 5 мільярдів доларів, але ці 8 культур – це 80% (понад 4 мільярди доларів). Водночас, законопроєкт не вирішує питання ще одного мільярда доларів неповернення валютної виручки.

2.3. Негативний вплив на фінансовий стан експортерів.

Необхідність внесення 15% на попередній експортний рахунок ще до моменту здійснення експорту створює ускладнення для експортерів. Необхідно знайти і покласти на рахунок частину обігових коштів, які могли б бути використані на інші операції. Відсутнє обґрунтування чому саме такий відсоток коштів. Крім цього, це потрібно проводити для кожної окремої експортної операції. Це час, гроші і додаткові зусилля експортерів.

Позиції недержавних стейкхолдерів.

Аграрії загалом виступили проти законопроєкту.

Виконавчий директор Agricom group Петро Мельник2: «Цей документ не вирішує конкретних проблем, натомість створює їх ще більше. Те, що є особи, які наживаються на неповерненні валютної виручки, не має відображатися на всьому аграрному секторі. Крім цього, проект закону залишає лазівки для створення нових схем. Наразі влада має спонукати сільгоспвиробників нарощувати свою діяльність, а не створювати умови, які призведуть до скорочення валютних надходжень».

Асоціація УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу)3 звернулась до Міністра аграрної політики та продовольства М. Сольського не погоджувати законопроєкт:

«Положеннями законопроєкту також передбачені випадки, коли поповнення депозиту для здійснення експортної операції не є необхідним, зокрема, якщо загальна сума попередніх експортних депозитів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, відкритих у комерційних банках, становить не менше $35 млн. Таке положення є відкритою дискримінацією, що ставить у нерівні умови малих, середніх та великих експортерів. Крім цього, ця норма законопроєкту може додатково погіршити ситуацію з неповерненням валютної виручки, адже відкриває можливість для нових «схем»».

На противагу їм вийшов інший аналіз, в якому наводяться контраргументи щодо запропонованих змін і в цілому їх підтримка4. До прикладу, «Іще один важливий момент, який критикують зацікавлені у виведенні коштів бізнесмени. Необов’язкове відкриття депозиту для тих, хто вже поклав на рахунок $35 млн, — це не дискримінація, а намагання відсікти від експорту соняшника і зерна експортерів-одноденок, які зазвичай займаються конвертацією грошей».

Висновок

Інститут законодавчих ідей підтримує необхідність вирішення проблеми з неповерненням валютної виручки в державу. Водночас запропонований механізм має бути належно обґрунтований і не порушувати баланс між інтересами експортерів та держави. Також механізм не повинен ставити в нерівні умови малих та середніх експортерів і великих експортерів.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://latifundist.com/novosti/60257-agrariyi-byut-na-spoloh-cherez-zakonoproyekt-yakij-mozhe-zagalmuvati-agroeksportu

https://agroportal.ua/news/ukraina/agrariji-zaklikayut-ne-vvoditi-specialnih-eksportnih-procedur

https://delo.ua/agro/zalisiti-grosi-derzavi-navishho-ukrayini-zakon-pro-povernennya-valyutnoyi-virucki-406607/

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute