Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 8131

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

Дата реєстрації
17.10.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Шмигаль Денис Анатолійович Кабінет Міністрів України
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України (далі – ПК України) щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Аналіз запропонованих змін

Законопроєкт містить численні зміни до ПК України (сто сторінок порівняльної таблиці). Ключові зміни наступні:

– Закріплено два нових поняття: «Багатостороння угода CRS» – багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS) та «Загальний стандарт звітності CRS» – Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, який включає коментарі до нього (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS)), схвалений Радою Організації Економічного Співробітництва та Розвитку 15 липня 2014 року (зі змінами та доповненнями).

– Додано нову стаття 393 «Міжнародний автоматичний обмін інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки», яка закріплює вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки та їх перевірки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS.

– У зв’язку з новою статтею відповідні зміни внесено і по іншим розділам ПК України.

– Встановлено необхідність подання нерезидентами та іноземними юридичними особами документів про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів.

– Доповнено види камеральних та документальних позапланових перевірок.

– Встановлено нові види відповідальності за порушення вимог щодо подання звітності та інформації про підзвітні фінансові рахунки.

– Встановлено вимоги щодо набуття чинності та застосування Багатосторонньої угоди CRS.

Резюме

Корупціогенні фактори

1. Надмірні дискреційні повноваження контролюючих органів при запитуванні інформації.
1.1. Встановлення невичерпного переліку інформації, що може бути отриманий від платників податків контролюючими органами. Це може призвести до втрати персональних даних.
2. Прогалина
2.1. Відсутність чіткого переліку інформації, що може бути надана фінансовим агентам з боку власників рахунків.
2.2. Відсутність конкретизації протиправного діяння, за яке встановлено відповідальність.
2.3. Відсутність належної конкретизації умов істотного порушення для протиправного діяння, за яке встановлено відповідальність.

Повний аналіз корупціогенних факторів

1. Надмірні дискреційні повноваження контролюючих органів при запитуванні інформації.

1.1. Встановлення невичерпного переліку інформації, що може бути отриманий від платників податків контролюючими органами. Це може призвести до втрати персональних даних.

А) Змінами до пункту 20.1.5. статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право «отримувати безоплатно від платників податків інформацію та документи в обсягах, у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом».

Чинна норма містить вичерпний перелік інформації, що може бути отримана (в тому числі на підставі рішення суду). Натомість формулювання «інформація та документи в обсягах, у порядку та на підставах, визначених ПК України» не дозволяє чітко встановити, яка саме інформація та на яких підставах вона може бути отримана від платників податків. Це може призвести до зловживань контролюючими органами своїми правами.

Для уникнення ймовірних корупційних ризиків рекомендуємо залишити норму в чинній редакції. Якщо потрібно розширити перелік інформації, вона тим не менш має мати вичерпний характер.

Б) Аналогічні зауваження стосуються нового пункту 20.1.5.1 статті 20 ПК України де контролюючі органи мають право «отримувати безоплатно від банків, інших фінансових установ та фінансових агентів інформацію та документи в обсягах, у порядку та на підставах визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, які визначають порядок розкриття інформації з обмеженим доступом, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання…». Попри те, що тут уточнено окремі види інформації, що може бути отримана, це не убезпечує від запитування абсолютно іншої інформації та документів.

Аналогічно рекомендуємо визначити вичерпний перелік інформації, що може бути надана контролюючим органам.

2. Прогалина

2.1. Відсутність чіткого переліку інформації, що може бути надана фінансовим агентам з боку власників рахунків.

Відповідно до пункту 393.2.2. статті 393 ПК України, «У випадках, визначених Угодою FATCA та/ або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

1) документи самостійної оцінки … відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе … відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунка, та/або контролююча особа (далі – “документ самостійної оцінки CRS”);…

3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS».

Якщо перші два пункти, хоч і містять відсильний характер, але все ж дають приблизне розуміння про обсяг інформації, то останній пункт взагалі не дозволяє зрозуміти, яка саме інформація та документи є необхідними фінансовому агенту на виконання вимог. Видається, що в перших двох пунктах цілком може бути достатньо всієї інформації для фінансового агента.

Для уникнення неоднакового тлумачення цих положень рекомендуємо чітко встановити обсяг інформації, необхідної для фінансового агента, бажано ще й на рівні ПК України.

2.2. Відсутність конкретизації протиправного діяння, за яке встановлено відповідальність.

Відповідно до нового підпункту 1181.7 статті 1181 ПК України, встановлено відповідальність за «Інше порушення фінансовим агентом правил належної комплексної перевірки, визначених підпунктом 393.1.3 пункту 393.1 статті 393 цього Кодексу, не передбачене іншими пунктами цієї статті».

Положення не містять чіткого розуміння, за що саме особа може бути притягнута до відповідальності. Це може призвести до корупційних ризиків і довільного притягнення осіб до відповідальності за невизначеними підставами.

Рекомендуємо виключити ці положення з законопроєкту.

2.3. Відсутність належної конкретизації умов істотного порушення для протиправного діяння, за яке встановлено відповідальність.

Відповідно до нового підпункту 1181.8 статті 1181 ПК України встановлено відповідальність за: «1181.8. Систематичне умисне (більше двох разів протягом безперервного періоду у 24 календарних місяці) або інше істотне порушення фінансовим агентом вимог статті 393 Кодексу у частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS». Надалі розкриваються умови для того, щоб правопорушення було істотним. Зокрема:

«а) фінансовий агент не відповідає або не надає документи або іншу інформацію на запити контролюючого органу, що стосуються виконання фінансовим агентом вимог Загального стандарту звітності CRS, три або більше рази протягом безперервного періоду у 24 місяці;

б) фінансовий агент не може надати документи, що підтверджують здійснення ним заходів належної комплексної перевірки … щодо щонайменше 25 відсотків загальної кількості фінансових рахунків цього фінансового агента;

г) наявні інші ознаки для визначення порушення істотним відповідно до критеріїв, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Ці умови є не чіткими і не дозволяють встановити умови через які настає відповідальність. Не визначено, що таке неможливість надати документи, відсутність відповіді. Крім того, встановлена відсильна норма до критеріїв, які будуть встановлені Міністерством фінансів України. Причому на рівні Закону вони не визначаються.

Все це в сукупності може призвести до корупційних ризиків та зловживань при притягненні особи до відповідальності.

Рекомендуємо доопрацювати ці положення.

Зауваження

1. Порушення інституту адвокатської та інших видів професійної таємниці на вимогу контролюючого органу.

Відповідно до нового підпункту 73.3.6. пункту 73 статті 73 ПК України: «…Якщо запит надсилається особі на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 цієї статті (у зв’язку зі збором інформації для компетентного органу іншої держави) положення цієї статті не повинні тлумачитися як такі, що дозволяють банку або іншому надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку відмовляти у наданні інформації на запит контролюючого органу виключно на підставі того, що інформація є інформацією з обмеженим доступом (у тому числі становить банківську таємницю), або як такі що дозволяють особі відмовляти у наданні інформації, виключно на підставі того, що інформація становить адвокатську, нотаріальну чи іншу професійну таємницю».

Відповідно до нового підпункту 8 підпункту 73.3.1. пункту 73 статті 73 ПК України: «8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу».

Кореспондуючі зміни передбачені до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статтю 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтю 136 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»

Таким чином, контролюючий орган може запитати інформацію, що містить адвокатську, нотаріальну та інші види таємниці, у зв’язку з надходженням запиту від іноземної держави, і такої інформації, очевидно, немає в контролюючого органу, а особа не може відмовити у її наданні.

Інститут адвокатської таємниці зокрема як і інших видів професійної таємниці містить гарантії того, що інформація, яка отримана від клієнта адвокатом, має бути збережена і жодним чином не може бути поширена. За це передбачена відповідальність, визначена законом. Втручання, навіть якщо це передбачено Законом, потребує перегляду. Навіть не зважаючи на те, що це запит від іноземної держави, існують ризики, що ця інформація може бути розповсюджена. Це може становити непропорційне втручання у професійну таємницю адвокатів та призвести до порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рекомендуємо не руйнувати інститут адвокатської, нотаріально та інших видів професійної таємниці.

2. Додано численну кількість положень, що мають відсильний характер, і які буде складно застосовувати на практиці.

Норми статей та пунктів 393.1.5., 393.2.2., 393.3., 393.4. 393.7.6. 1181.8. та деякі інші пункти та підпункти ПК України містять відсильний характер до Угоди FATCA або Загального стандарту звітності CRS для цілей Багатосторонньої угоди CRS.

Підпунктом 393.1.2. пункту 393.1 статті 393 встановлено, що: «Для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені цим Кодексом, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS відповідно у частині, у якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін».

У зв’язку з цим платник податків повинен на власний розсуд тлумачити відповідні положення. Зі свого боку контролюючі органи можуть по-іншому тлумачити ті чи інші положення вище вказаних актів. Вказане може ускладнити правозастосування і призвести до того, що норми будуть недієвими на практиці. Це призведе до неналежного їх застосування і ускладнить виконання Україною взятих міжнародних зобов’язань.

Враховуючи, що від цього може залежати притягнення або не притягнення осіб до відповідальності, рекомендуємо доопрацювати вказані положення.

3. Різний строк щодо повідомлення про структуру власності.

Відповідно до положень нової статті 441 ПК України: «…Повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників осіб, визначених у пункті 441.1 цієї статті, подається до контролюючого органу в електронній формі у строки, встановлені цим Кодексом для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Особи, які застосовують квартальний звітний (податковий) період, подають повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників щокварталу, а особи, для яких встановлено річний звітний (податковий) період – щороку…».

Таким чином одні особи мають перевагу над іншими, подаючи замість чотирьох повідомлень одне.

Рекомендуємо узгодити ці положення між собою і встановити єдиний строк подання повідомлень про структуру власності.

4. Необхідно уточнити положення щодо зберігання інформації фінансовими агентами.

Відповідно до пункту 393.5. статті 393 ПК України «…Фінансові агенти зобов’язані зберігати документи, визначені підпунктом 393.2.2 пункту 393.2 цієї статті (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію та документи щодо заходів, вжитих фінансовими агентами з метою виконання ними вимог цієї статті».

По-перше, якщо разом з документами необхідно зберігати копії, то виникає питання про доцільність такого збереження. А по-друге, необхідно уточнити що таке «записи, дані» і яке їх співвідношення з документами.

Позиції державних стейкхолдерів2.

Міністерство фінансів України підтримує законопроєкт.

Державно податкова служба України підтримує законопроєкт.

Висновок.

Інститут законодавчих ідей зазначає про необхідність прийняття законопроєкту виключно після доопрацювання наданих зауважень.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-podatkovogo-kodeksu-ukraini-shchodo-implementatsii-mizhnarodnogo-standartu-avtomatichnogo-obminu-informatsieyu-pro-finansovi-rakhunki

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute