Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5800

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

Дата реєстрації
19.07.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Бакумов Олександр Сергійович
Безугла Мар'яна Володимирівна
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо списання податкових боргів.

Підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 31 грудня 2021 року:

– не сплачений станом на дату набрання чинності цим законопроєктом, платника податків – Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (далі – Підприємство), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв’язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), з урахуванням сум заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства, проценти за розстрочення та/або відстрочення (в т.ч. на підставі судових рішень) вищезазначеного податкового боргу;

– визначені контролюючими органами станом на 31 грудня 2021 року неузгоджені грошові зобов’язання Підприємства та грошові зобов’язання Підприємства (у тому числі грошові зобов’язання, визначені у зв’язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства).

Контролюючі органи списують заборгованість протягом одного місяця. Крім того, контролюючі органи вчиняють інші дії, спрямовані на виконання вимог закону (звернення до суду, державної виконавчої служби про закриття відповідних проваджень).

Інші зауваження

1. Списання податкових боргів, які ще не виникли

Відповідно до нового пункту 25 підрозділу 10 Перехідних положень, підлягає списанню податковий борг станом на 31 грудня 2021 року. Тобто, за умови набрання чинності цього Закону раніше, всі майбутні борги також підлягатимуть списанню.

Таке рішення може негативно вплинути на ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також може сприяти виникненню нових боргів, адже в майбутньому вони всі підлягатимуть списанню.

2. Відсутність механізмів щодо недопущення виникнення заборгованості у майбутньому.

Законопроєкт спрямований на вирішення проблеми з наслідками, що сталися з Підприємством. Натомість, відсутні гарантії того, що через рік подібна ситуація не повториться, а необхідність списання боргів не виникне знову. У законопроєкті та документах до нього не вказано про план дій, який буде вчинено з метою недопущення ситуації з Підприємством, що склалась на момент подання законопроєкту.

3. Націоналізація збитків

Історія з Харківським державним авіаційним виробничим підприємством не є унікальною в Україні. До цього в 2020 році виділили 2,3 мільярди гривень на погашення боргів Південмашу2, перед цим, в 2016ому, реструктуризували борги ДП «Антонов»3.

Фактично, це вже не перший подібний прецедент. Водночас, частота таких списань може негативно вплинути на ведення господарської діяльності державних підприємств. Розуміння того, що в майбутньому борги можуть списати, може позначитись на ефективності державних підприємств. Оскільки фактично важливість збереження цих підприємств буде мати пріоритет перед фінансово-господарською діяльністю таких підприємств.

4. Відсутність фінансово-економічного обґрунтування до законопроєкту

Списання податкових боргів призведе до ненадходжень до Державного бюджету України. З урахуванням всіх видів заборгованості сума сягає мільярдів гривень (про які говориться в тому числі і в пояснювальній записці до законопроєкту).

Відповідно до положень частини третьої статті 91 Регламенту ВРУ та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу у разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Позиції стейкхолдерів

На такий варіант розвитку подій у 2020 році вказував президент Асоціації «Укравіапром» Віктор Попов.

«Для авіазаводу потрібно шукати внутрішнього або зовнішнього – обов’язково профільного – інвестора. При цьому треба реструктуризувати або списати борги, які сягнули вже 2 млрд грн. Досвід такий є (списання боргів – ред). Це зробили по ДП “Антонов” у минулому році і по “Південмашу” – цього року. Тобто, держава може зробити такий крок. Концесія – другий крок. Треба сьогодні починати вже державно-приватне партнерство у сфері машинобудування».

Довідка

Списання боргів за рахунок держави – політичне рішення, і оцінка його наслідків має проводитись всебічно з урахуванням всіх обставин та причин, що призвели до ситуації, в якій опинилось вказане підприємство.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://espreso.tv/news/2020/07/14/rada_vydilyla_2_3_mlrd_grn_na_pogashennya_borgiv_quotpivdenmashuquot

https://protocol.ua/ua/milyardniy_borg_antonova_pered_dergavoyu_restrukturizuyut/

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute