Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 8137

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній

Дата реєстрації
19.10.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аллахвердієва Ірина Валеріївна
Гетманцев Данило Олександрович
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо контрольованих іноземних компаній (далі – КІК).

Аналіз запропонованих змін

– Обмежено перелік пов’язаних осіб контролюючої особи. Серед них, зокрема, члени подружжя, неповнолітні діти (в тому числі усиновлені) та/або особи, над якими встановлено опіку чи піклування, щодо яких таку фізичну особу призначено відповідно опікуном, піклувальником.

– Змінено розрахунок опосередкованого володіння часткою в КІК. У разі, якщо одна або декілька КІК разом з контролером володіють часткою в іншій іноземній компанії (юридичній особі або утворенні без статусу юридичної особи) у розмірі 50 і більше відсотків, така інша іноземна компанія (юридична особа або утворення без статусу юридичної особи) вважається КІК по відношенню до того самого контролера.

– У разі, якщо особа здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою, то для цілей розрахунку податку за цією статтею вважається, що така особа володіє часткою в КІК у розмірі 100 відсотків.

– Надання можливості для платників податків подачі звіту про контрольовані іноземні компанії та розрахунку чистого доходу контрольованих іноземних компаній за звітний період разом із відповідною податковою звітністю за наступний рік після звітного.

– Якщо декілька резидентів України здійснюють фактичний контроль над іноземною юридичною особою, то для цілей розрахунку податку за цією статтею вважається, що розмір їх часток в КІК є рівним. Якщо особа спільно володіють часткою в іноземній юридичній особи на праві спільної сумісної власності та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках.

Визначено, що фактичний контроль встановлюється на основі фактів та обставин, які свідчать, зокрема, про наявність фідуціарного обов’язку виконання номінальним виконавчим органом (одноосібним директором або більшістю номінальних членів ради директорів) іноземної юридичної особи обов’язкових вказівок контролера, якщо такий номінальний виконавчий орган був призначений протягом більш ніж 183 днів в звітному році; видачу контролеру довіреності з повноваженнями фактичного контролю від імені іноземної юридичної особи, що видана на термін більш ніж 183 дня.

– Уточнено, що юридичний чи фактичний контроль щодо контрольованих іноземних компаній визначається станом на 31 грудня відповідного календарного року.

– Зменшено штрафну санкцію за неповідомлення про набуття частки, або про початок здійснення фактичного контролю, або про відчуження частки, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені ст.39-2 ПКУ, – штрафу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму (замість 300) за кожний такий факт.

– Розширено підстави для позапланової документальної перевірки платника податків з питань дотримання правил оподаткування КІК;

Зауваження

1. Створюються передумови для затягування проведення перевірок контролюючих осіб

Чинна норма пункту 6.4.6 статті 392 встановлює, що тривалість перевірки контролюючої особи не повинна перевищувати шість місяців.

Натомість пропонується доповнити ці положення наступним: «шість місяців, при цьому до вказаного строку не зараховується строк, на який було зупинено перебіг строків проведення перевірки відповідно до вимог цього Кодексу».

Вважаємо, що таким чином може бути створено штучні обставини для затягування перевірок з незалежних від контролюючої особи обставин на розсуд податкової. Відповідно тривалість перевірки може бути і один рік, однак через зупинки не перевищить шість місяців.

Пропонуємо залишити норму в чинній редакції, яка унеможливлює зловживання контролюючого органу.

Висновок

Інститут законодавчих ідей не заперечує проти прийняття законопроєкту, за умови врахування наданих зауважень.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute