Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7632

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно

Дата реєстрації
03.08.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аліксійчук Олександр Васильович
Безгін Віталій Юрійович
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України (далі – ПК України) щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість).

Аналіз запропонованих змін

У період дії воєнного стану на території України та протягом трьох років після його завершення встановлюються такі особливості сплати податку на нерухомість:

– якщо об’єкт знищений або пошкоджений – податок на нерухомість не сплачується. Якщо відбулося відновлення об’єкту – сплата починається з наступного місяця;

– якщо можливо використовувати частину об’єкта – податок на нерухомість сплачується за цю частину;

– органи місцевого самоврядування подають до контролюючих органів акти оглядів об’єктів нерухомості, що були знищені або пошкоджені внаслідок агресії росії;

– фізичні особи звертаються до контролюючого органу про звільнення від сплати або часткову сплату податку на нерухомість;

– після спливу трирічного терміну – подальша сплата податку на нерухомість за кожен рік визначається органами місцевого самоврядування.

Корупціогенні фактори

1. Відсутність чіткої градації зруйнованих та пошкоджених об’єктів при визначенні ступеня їх пошкодження.

2. Відсутність правової визначеності щодо моменту відновлення користування об’єктом.

Повний аналіз корупціогенних факторів

1. Відсутність чіткої градації зруйнованих та пошкоджених об’єктів при визначенні ступеня їх пошкодження може призвести до зловживань та ухилення від сплати податків.

Законопроєктом пропонується не сплачувати податок на нерухомість за всі без винятку зруйновані та пошкоджені об’єкти. Водночас немає визначеності щодо ступеню пошкодження об’єкта, а також щодо того, хто і в який спосіб буде це визначати. Якщо це буде комісія від органів місцевого самоврядування, то в одному випадку об’єкт може бути визначено як достатньо пошкоджений і сплата податку на нерухомість здійснюватись не буде. В іншому випадку, недостатньо – і потрібно буде сплачувати податок. Це може призвести до корупційних зловживань посадових осіб, наприклад вимагання неправомірної вигоди з метою прийняття “потрібного рішення” та мінімізації податкових зобов’язань.

Задля усунення корупційних ризиків необхідно конкретизувати ступені пошкодження об’єкта, які в тому числі дозволяють його використання за призначенням. Також, з метою уникнення зловживань, рекомендуємо використовувати цифрові механізми визначення ступенів пошкодження об’єктів з метою мінімізації безпосереднього зв’язку особи з суб’єктом прийняття рішення та закріплення єдиних підходів при визначенні ступеня пошкодження об’єктів.

2. Відсутність правової визначеності щодо моменту відновлення користування об’єктом може призвести до зловживань та ухилення від сплати податків.

Відповідно до підпункту 69.22-1.2 Перехідних положень ПК України: “Припинення нарахування та сплати податку за пошкоджений об’єкт застосовується щодо таких об’єктів на весь період припинення їх використання. Нарахування та сплата податку, якщо звільнення від такого податкового обов’язку не передбачено іншими положеннями цього Кодексу, відновлюються з місяця, наступного за місяцем, в якому відновилося використання об’єкта після закінчення ремонту чи реконструкції”.

Цим пунктом встановлюється механізм відновлення сплати податку. Однак не чітко визначеним є поняття “відновлення використання об’єкта”. В проєкті не конкретизовано з якого періоду можна вважати, що об’єкт знову використовують, хто і в який спосіб буде це встановлювати. Це може призвести до корупційних зловживань та мінімізації податкових зобов’язань, а також неоднакового застосування положень. Наприклад, особа може уникнути податкових платежів шляхом підкупу посадових осіб, які будуть визначати відновилось використання об’єкта чи ні.

Рекомендуємо уточнити механізм відновлення податкового обов’язку.

Інші зауваження

1. Не встановлено орган державної влади, відповідальний за складання актів про результати огляду об’єктів знищеної або пошкодженої нерухомості.

Відповідно до підпункту 69.22-1.1 Перехідних положень ПК України: “Починаючи з місяця, в якому об’єкт нерухомості був знищений чи пошкоджений, згідно з відомостями, що зазначені в акті, який складений за результатами огляду об’єкта органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, за такий об’єкт не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки”.

Необхідно визначити відповідальний орган державної влади, а також випадки коли акти складають органи державної влади а коли органи місцевого самоврядування. Це допоможе уникнути дублювання повноважень і розмежує компетенцію цих органів.

Варто зазначити, що у 2022 році прийнято Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, який застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією Російської Федерації (далі – фіксація пошкоджень), будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Таким чином, необхідно в майбутньому узгодити положення порядку у відповідність із законопроєктом (якщо буде прийнятий). Тим більше, що складення актів комісійного обстеження об’єктів вже передбачено цим порядком.

2. Можливість зловживання своїми правами фізичними та юридичними особами.

Відповідно до підпунктів 69.22-1.6, 69.22-1.7 та 69.22-1.8, Перехідних положень ПК України, фізичні та юридичні особи самостійно зобов’язані повідомити контролюючий орган про відновлення використання об’єкта. Водночас відсутні механізми перевірки цих відомостей контролюючим органом, а також відповідальність за невчасно подану інформацію з боку фізичних та юридичних осіб. Це може призвести до мінімізації податкових зобов’язань та ухилення від сплати податків.

Рекомендуємо уточнити ці положення з метою уникнення зловживань з боку фізичних та юридичних осіб.

Позиції державних стейкхолдерів2

Міністерство фінансів України підтримує законопроєкт із зауваженнями.

Державна податкова служба підтримує законопроєкт за умови його доопрацювання.

Висновок

Інститут законодавчих ідей рекомендує доопрацювати законопроєкт задля усунення виявлених корупційних ризиків та недоліків.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-podatkovogo-kodeksu-ukraini-shchodo-zvilnennya-vid-cplati-podatku-na-nerukhome-mayno-vidminne-vid-zemelnoi-dilyanki-za-znishchene-chi-poshkodzhene-n

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute