Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 8069

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану

Дата реєстрації
23.09.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аллахвердієва Ірина Валеріївна
Гетманцев Данило Олександрович
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроект передбачає суттєве розширення контролю держави над виведенням системно важливих неплатоспроможних банків шляхом встановлення особливостей виведення з ринку системно важливого банку у разі втрати таким банком ліквідності протягом дії воєнного стану в Україні.

Зокрема, законопроектом пропонується надати державі в особі Міністерства фінансів України право за пропозицією Національного банку України брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку щодо якого НБУ було прийнято рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних з підстав, визначених частиною другою статті 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, які настали під час здійсненої Російською Федерацією збройної агресії проти України.

Довідка

НБУ щороку визначає системно важливі банки за даними на 1 січня відповідно до Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління НБУ від 25 грудня 2014 року № 863.

Так, згідно з рішенням правління НБУ від 9 березня № 120-рш “Про визначення системно важливих банків” затверджений наступний оновлений перелік системно важливих банків (в переліку наразі 14 банків):

АТ “А-Банк”; АТ “Альфа-Банк”; АТ “Кредобанк”; АТ “ОТП Банк”; АТ “Ощадбанк”; АБ “Південний”; АТ КБ “Приватбанк”; АТ “ПУМБ”; АТ “Райффайзен Банк”; АТ “Таскомбанк”; АБ “Укргазбанк”; АТ “Укрексімбанк”; АТ “Укрсиббанк”; АТ “Універсал Банк.[1]

Зауважимо, що на сьогодні в Україні працює «Альфа-банк» російських олігархів Михайла Фрідмана та Пьотра Авена. Проти Михайла Фрідмана 30 вересня 2022 року РНБО ухвалено рішення про застосування санкцій, а також діють міжнародні санкції.

За інформацієї Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетьманцева, банківська система належно капіталізована і прибуткова попри війну (плюс 8,4 млрд. грн. прибутку з початку року; банки над-ліквідні – на коррахунках і в депозитних сертифікатах зберігають понад 300 млрд грн, що в 5 раз більше обов’язкових резервів).

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроекту, в його положеннях були виявлені корупційні ризики, які необхідно усунути.

Корупціогенні фактори

1. Відсутні чіткі критерії для прийняття рішення КМУ щодо участі або не участі держави під час виведення неплатоспроможного системно важливого банку, що призводить до надання надмірних дискреційних повноважень.

Повний аналіз корупціогенних факторів

1. Надмірні дискреційні повноваження

Змінами до «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” пропонується визначити, що протягом дії в Україні воєнного стану держава в особі Міністерства фінансів України має право брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку. Національний банк України у день прийняття рішення про віднесення системно важливого банку до категорії неплатоспроможних надсилає Кабінету Міністрів України разом з копією рішення про віднесення системно важливого банку до категорії неплатоспроможних пропозицію про участь держави у виведенні неплатоспроможного системно важливого банку з ринку з наданням копії такої пропозиції Фонду.

Кабінет Міністрів України розглядає відповідну пропозицію Національного банку України та не пізніше наступного дня після її отримання приймає рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного системно важливого банку з ринку або про відмову від такої участі. Кабінет Міністрів України повідомляє про прийняте рішення Національний банк України та Фонд у день його прийняття.

Водночас, законопроектом не визначені чіткі критерії за яких КМУ буде приймати таке рішення, а також не вказано про підстави для відмови у прийняття такого рішення.

Крім того, звертаємо увагу, що не передбачається ані оцінки фінансового стану такого банку, ані впливу рішення на показники бюджету.

Нова процедура передбачає фактичну можливість націоналізації таких банків без докапіталізації шляхом їхнього викупу державою за символічну суму в 1 гривню, незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу банку.

Такі положення в комплексі свідчать про надмірні дискреційні повноваження КМУ в процесі націоналізації банків. Створюються суттєві ризики як щодо забезпечення подальшої ефективної діяльності такого системного важливого банку, так і корупційні ризики.

Враховуючи вказане, рекомендуємо на рівні цього законопроекту встановити чіткі критерії для прийняття рішення КМУ щодо участі держави у виведенні неплатоспроможного системно важливого банку з ринку, а також закріпити підстави для відмови у прийнятті такого рішення.

Позиції недержавних стейкхолдерів

Голова “Райффайзен банку” Олександр Писарук вважає, що виводити системно важливі банки, наприклад «Альфа-банк», з ринку традиційним способом, тобто через Фонд гарантування вкладів, не можна. Він точно знає вплив виведення з ринку системних банків під час війни і глибоких криз, тому цього точно робити не можна. Потрібно шукати альтернативні механізми без навантаження на державу загалом і Фонд зокрема»[2]

Висновок

Інститут законодавчих ідей вважає можливим ухвалення законопроєкту після його доопрацювання та усунення виявлених недоліків.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute