Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5600-3

Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

Дата реєстрації
02.06.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Гриб Вікторія Олександрівна
Магомедов Муса Сергоєвич
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України (далі – ПК України) щодо вдосконалення системи оподаткування.

Зміни стосуються:

– оподаткування земельним податком;

– підвищення ставок податків;

– оподаткування корисних копалин;

– та інших змін у сфері оподаткування.

Довідка

Законопроєкт №5600-3 є альтернативним законопроєктом до законопроєкту №5600, водночас з нього виключено блок по адмініструванню податків, який містив корупційні ризики. Водночас, зауваження по суті залишились.

Інші зауваження

1. Відповідно до нової редакції пункту 284.1 ПК України «Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування … приймають рішення про встановлення факту користування юридичною або фізичною особою земельною ділянкою державної та комунальної власності, у тому числі самовільно зайнятою, без оформлення правовстановлюючих документів.

Це матиме наслідком сплату земельного податку для таких фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про сплату земельного податку з самовільно зайнятих земельних ділянок, без прийняття рішення про передачу її у власність або надання в оренду (яке залежить від його рішення).

Самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням (стаття 531 КУпАП), а сплата податку як спосіб вирішення проблеми, виглядає на наш погляд сумнівним рішенням, як і вирішення земельних відносин через зміни в Податковий кодекс України.

2. Змінами до статей 172 та 197 Податкового кодексу України підвищується податкове навантаження для платників податків, що планують продавати власне житло, а також податкове навантаження для громадян, які планують придбати житло.

Ці зміни можуть призвести до зростання цін на ринку нерухомості (на суму ПДВ), а також до зростання цін при перепродажі квартир (до 18%).

Вважаємо такі зміни дискримінаційними по відношенню до платників податків і такими що потребують перегляду.

3. Відповідно до статті 291 ПК України платниками єдиного податку четвертої групи не можуть бути:

«суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці)».

Відсутнє обґрунтування виключення саме таких суб’єктів господарювання. Це порушує принцип рівності платників податків, передбачений статтею 4 ПК України.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute