Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7311-д

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей справляння окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану

Дата реєстрації
01.05.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аллахвердієва Ірина Валеріївна
Воронько Олег Євгенійович
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме.

Законопроєктом встановлюються особливості адміністрування, нарахування, сплати окремих податків в період війни. Це ще один законопроєкт, що продовжує попередні. Однак цей законопроєкт, поряд з новими змінами, скасовує попередні, вже прийняті зміни в період війни.

Довідка

Нагадаємо, Парламент 15 березня 2022 року прийняв законопроєкт №7137-д, яким встановив особливості дії норм Податкового кодексу України в період воєнного стану. Потім 24.03.2022 року вже було прийнято законопроєкт №7190, яким продовжувались вдосконалення дії норм ПК України в період війни. Іншим законопроєктом став законопроєкт №7234, який був прийняв 01.04.2022 року. На наш погляд, всі вони так чи інакше робили спробу покращити адміністрування податків для бізнесу, надати податкові пільги та переваги. Водночас цей законопроєкт скасовує частину цих норм.

1 травня 2022 року було зареєстровано доопрацьований законопроєкт, який узгоджено на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Попри те, що він скасовує частину прийнятих норм в період воєнного стану, він є кращим (зокрема через те, що частину норм вже не відміняють).

Аналіз запропонованих змін та зауваження до них.

– відновлюються камеральні перевірки платників податків, які працюють на територіях, де відсутні бойові дії або які не є тимчасово окупованими. Перелік територій встановлює Кабінет Міністрів України.

Відновлення перевірок бізнесу в умовах війни негативно вплине на бізнес-клімат та їх діяльність. Навіть якщо на територіях не ведуться бойові дії, це не означає що бізнес не постраждав. Порушена логістика, порушені зв’язки між компаніями в середині країни. Постачання товарів та послуг здійснюється з затримкою. Перевірки потрібні, дозволятимуть виявити правопорушення, водночас це може сприяти корупції, з метою «домовитись» для відновлення функціонування бізнесу.

– посилюється контроль за обігом спирту етилового та біоетанолу (зокрема, необхідно обладнати акцизні склади масовими витратомірами-лічильниками спирту етилового, проводиться контроль за виробництвом спирту етилового та біоетанолу, потрібно подавати довідку про цільове використання спирту етилового, встановити системи цілодобового відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового та біоетанолу на акцизних складах).

Підвищення контролю за спиртом в умовах війни має свої позитивні моменти, за умови що вказаний контроль буде проводитися якісно і без тиску на виробників. Водночас, вже на першому етапі виробники спирту повинні будуть заплатити чималі кошти для виконання вимог закону. В умовах війни, такі зміни мають обговорюватися з бізнес-середовищем, яке в подальшому буде їх використовувати. Цілком ймовірно, що деякі виробники не можуть зараз запустити навіть виробництво, а їм потрібно вже витрачати кошти на необхідне обладнання. До прикладу, завод у місті Немирів вже зупинений1. Натомість, про боротьбу з контрафактною продукцією не йдеться.

– ставка військового збору підвищується з 1,5% до 3%.

Таким чином створюється додаткове навантаження на фонд заробітної плати. В умовах війни, коли частина підприємств зупинена, пошкоджена, або лише починає відновлювати свою діяльність, підвищення податків гальмує їх відновлення та зріст. Крім того, це негативно позначиться і на заробітних платах працівників, які просто можуть позбутись засобів існування. І в подальшому, держава виділятиме мільярди гривень на нову е-підтримку. На нашу думку, не потрібно підіймати військовий збір.

– скасовуються норми про звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та ввізним митом автомобілів легкових, вантажних та пасажирських.

Виняток, у доопрацьованому законопроєкті, становлять повнопривідні автомобілі з кузовом типу «пікап» року випуску до 2017 року, що класифікуються за кодами 8703 23 90 13, 8703 23 90 33, 8703 24 90 30, 8703 32 90 30, 8703 33 90 30, 8704 21 39 00, 8704 21 99 00, 8704 31 39 00, 8704 31 99 00.

Норма щодо звільнення, у випадку прийняття, проіснує близько місяця. За цей час з’явились прихильники та противники цієї ідеї. З одного боку, поряд з авто для армії, ввозяться елітні машини (наведена цифра – 3 тисячі), з яких не сплачуються податки, які мали б доволі серйозно наповнити державний бюджет. З іншого боку, відсутня статистика ввезених і розмитнених автомобілів волонтерами, громадянами, які придбали авто для власних потреб, недороге, оскільки їх авто було знищено в результаті обстрілів або окупації території. Крім того, існують великі черги на митницях, що знижує оперативність та оформлення цих автомобілів.

Просто скасувавши цю норму, держава одразу гальмує ринок, який почав оживати. Далеко не всі зараз можуть собі дозволити покупку вартісного автомобіля. Адже ніхто не знає, коли закінчиться війна, і чи не краще буде зберегти ці кошти. Зазначені в пояснювальній записці втрати бюджету є теоретичними, адже не факт, що якби ця норма не діяла, то всі б ввозили авто і сплачували б понад 30% додаткових податків. Крім того, зупиниться відновлення суміжних ринків, до прикладу СТО, яким просто не буде що ремонтувати.

Необхідно шукати компромісні варіанти, вводити запобіжники, а не одразу брати і відміняти те, що в більшій частині почало функціонувати і допомагати власним громадянам в період війни.

Водночас, звільнення автомобілів типу «пікап», це один з початкових компромісів – встановіть обмеження по вартості, по року випуску – і можливо з’явиться рішення, що влаштує всіх.

скасовуються норми про звільнення від оподаткування податком на додану вартість імпортних товарів.

Тут знову-ж-таки, варто говорити про зупинку або знищення окремих компаній, які виготовляли продукцію на ринок України. Їх мали б компенсувати імпортні товари. Відновлення ПДВ на них – підвищить їх ціни і зробить нерентабельним їх ввезення.

скасовуються норми про оперативне митне оформлення товарів.

Держава беручи зобов’язання прискорити оформлення товарів, через місяць відмовляється від цього зобов’язання. Це негативно вплине на переміщення товарів з-за кордону.

– відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 року пропонується повертати через механізм облігацій внутрішньої державної позики, виданої на 3 роки.

Таким чином, держава по-перше показує себе як ненадійний гарант, що не може виплатити заявлені суми відшкодування, а по-друге, встановлює механізм ОВДП, який можна змінити в процесі виплати. Крім того, платнику податків, в умовах війни, потрібні кошти тут і одразу, а не через 3 роки, коли вже може і просто не бути ніякого бізнесу в цього суб’єкта господарювання. З іншого боку, додали можливість погашати ОВДП достроково, що залишає надію на швидке погашення ОВДП.

Позиції стейкхолдерів

В’ячеслав Черкашин, економіст, не підтримує законопроєкт2

Михайло Кухар, Ukraine Economic Outlook, не підтримує законопроєкт3.

Висновок

Інститут законодавчих ідей зазначає, що законопроєкт потрібно доопрацювати і виключити норми, які в короткий термін можуть призвести до інфляції та зупинення обігу товарів і бізнес-процесів.


https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/04/6/685289/

https://www.facebook.com/slava.cherkashyn/posts/4922259131217159

https://www.facebook.com/kukhar.mikhailo/posts/5333746319983246

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute