Резюме

Законопроєкт пропонує удосконалити питання оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а також уточнити порядок оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров’я.

Аналіз запропонованих змін

– встановлюються підстави для видачі начальником медичної служби військової частини довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) – після проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального) або без проведення такого розслідування (на підставі рапорту безпосереднього командира);

– встановлюється, що якщо травма, поранення, контузія, каліцтво отримані військовослужбовцем внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій відповідне розслідування не проводиться;

– визначається механізм направлення медичних та інших документів до військового закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також до військової частини.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту, Інститут законодавчих ідей не виявив у його положення корупціогенних факторів. Водночас, вважаємо за необхідне вказати на зауваження до проєкту.

Зауваження

1. Юридична невизначеність

1.1. Відповідно до запропонованої редакції частини третьої статті 260 Статуту ЗСУ “довідка про обставини травми…складається, як правило, після проведення відповідного розслідування”.

Використання мовної конструкції “як правило” надає право начальнику медичної служби відповідної військової частини на власний розсуд визначати випадки (обставини) в яких він має право видавати довідку після проведення відповідного розслідування чи без відповідного розслідування.

Разом з цим, у пропонованій редакції частини п’ять цієї ж статті визначено одну обставину, за якої відповідне розслідування не проводиться. Такою обставиною є отримання травми “внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій…”. При цьому, виходячи з використаної вище мовної конструкції “як правило”, не зрозуміло, чи така обставина є єдиною.

Отже, з метою недопущення будь-яких зловживань зі сторони начальників медичної служби на видачу довідок про обставини травми, рекомендуємо у законопроєкті чітко визначити випадки, за яких проводиться відповідне (службове чи спеціальне) розслідування для подальшої видачі довідки про обставини травми та випадки, за яких за яких довідка про обставини травми видається без проведення відповідного розслідування.

1.2. Відповідно до запропонованої редакції абзацу двадцять восьмого частини третьої статті 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі – Статут ЗСУ) “начальник медичної служби бригади зобов’язаний…у встановленому порядку складати довідку про обставини травми…”.

Водночас, термін видачі такої довідки у запропонованій редакції не уточнюється. У чинній редакції цієї норми встановлено термін “не більше 10 днів після отримання травми”. Вказаний у запропонованій редакції недолік може призвести до збільшення терміну видачі відповідної довідки начальником медичної служби.

Отже, рекомендуємо доповнити пропоновану норму, чітко визначивши максимальний термін видачі довідки про обставини травми.

1.3. Відповідно до пропозиції частини третьої статті 262 Статуту ЗСУ “військовослужбовці, які…мають право на відпустку для лікування…або визнані непридатними до військової служби, можуть направлятися…територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем лікування до місця проведення відпустки або для оформлення документів на звільнення”.

Використання мовної конструкції “можуть направлятися” замість імперативної “направляються” наділяє уповноважених осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на власний розсуд приймати рішення щодо відправки військовослужбовця до місця проведення відпустки чи ні.

Аналогічне зауваження стосується також частини другої цієї ж статті, де замість “медичні та інші документи військовослужбовця направляються” використовується мовна конструкція “можуть направлятися”.

Враховуючи викладене, рекомендуємо змінити мовну конструкцію “можуть направлятися” на “направляються”.

1.4. Також, варто звернути увагу на термінологічну невизначеність законопроєкту.

У статті 87 та другій, третій і четвертій частинах статті 260 Статуту ЗСУ вживається поняття “довідка про обставини травми” замість зміненого “довідка про травму”. Однак у запропонованій частині п’ять статті 260 знову використовується поняття “довідка про травму”.

Отже, з метою усунення термінологічної невизначеності, пропонуємо у частині п’ятій статті 260 Статуту ЗСУ поняття “довідка про травму” замінити на поняття “довідка про обставини травми”.

Висновок

Інститут законодавчих ідей підтримує законопроєкт за умови врахування наданих зауважень.

Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”