Висновок до законопроєкту 5141
Про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів
Дата реєстрації
24.02.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Головний комітет
Комітет з питань антикорупційної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК
Опис законопроєкту
Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон про АРМА) у частині уточнення процедури щодо прийняття активів, визначення способу управління ними та процедурою їх реалізації.
Корупціогенні фактори
1. Юридична колізія
Законопроєктом у пункті 4 частини 1 статті 1 Закону про АРМА встановлюється нове визначення поняття «управління активами» . Зокрема, пропонується визначати, що:
«управління активами – діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, на які накладено арешт та вирішено питання про передачу в управління до Національного агентства у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у спосіб та в порядку, визначеному цим Законом, шляхом їх передачі в управління відповідно до цього Закону та подальшого управління ними, або їх реалізації, або забезпечення їх збереження в інший спосіб, а також активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими шляхом їх реалізації, що здійснюється з метою забезпечення збереження таких активів та збереження (і за можливості – збільшення) їх економічної вартості».
З наведеного визначення можна виокремити три способи управління активами – передача їх в управління, реалізація та забезпечення їх збереження в інший спосіб. Два перших способи визначені в статті 21 Закону про АРМА та логічно випливають з положень цього акту. Проте «забезпечення збереження активів в інший спосіб» не передбачено положеннями Закону про АРМА. Відповідно, вказане визначення «управління активами» суперечить положенням Закону про АРМА та створює можливості для зловживань, оскільки законодавчо не врегульовано питання збереження активів в інший (крім передачі в управління) спосіб.
Додатково зазначимо, що формулювання вказаного визначення є дуже складним. Так, в ньому декілька разів використовуються однакові слова та словосполучення, а також нагромаджено велику кількість граматичних конструкцій. Такі недоліки роблять визначення складним для розуміння та правозастосування.
Рекомендуємо доопрацювати визначення «управління активами» шляхом його спрощення та усунення вказаної колізії.
Інші зауваження
1. Частина 1 статті 19 чинної редакції Закону про АРМА передбачає мінімальний поріг для передачі активів до АРМА у 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року (1 200 000 грн – станом на 1 січня 2021 року). Проте, частина 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) встановлює такий поріг в 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (454 000 грн – станом на 1 січня 2021 року). Оскільки, у кримінальних провадженнях учасники сторін користуються нормами КПК, то фактичний поріг передачі активів у АРМА становить 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян2.
В свою чергу, частина 1 статті 19 запропонованої редакції Закону про АРМА встановлює, що:
«Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову – лише щодо позову, пред’явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, на суму або вартістю сукупно понад 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного року» (1 135 000 грн – станом на 1 січня 2021 року).
Таким чином, законопроєктом пропонується збільшити мінімальний поріг передачі активів у АРМА більше ніж вдвічі. Проте таке положення суперечить пункту 4 Прикінцевих положень чинного Закону про АРМА в якому декларується поступове зменшення такого порогу.
Позиції стейкхолдерів
1. АРМА вважає, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання. Рекомендовано відправити його на доопрацювання3.
2. ГО «Transparency International Україна» не підтримують вказаний законопроєкт зазначаючи при цьому наступне:
«Законопроєкти № 5141 та № 5142 є скороченою версією законопроєктів №3335-1 та №3335-1Д з деякими суттєвими відмінностями. А саме: ці законопроєкти передбачають лише обмеження функціоналу Національного агентства, без врахування судової практики, досвіду роботу АРМА та його іноземних аналогів.
Також варто зазначити, що цей законопроєкт не містить жодних позитивних змін, що були викладені у попередніх законопроєктах (3335, 3335-1 3335-1Д). А саме: започаткування планування перед передачею, унеможливлення блокування роботи Національного агентства через рішення ОАСК, прозорість в реалізації, перехід від ДП «СЕТАМ» до ДП «Прозорро.Продажі», підвищення ефективності роботи Національного агентства зі збереження економічної вартості арештованих активів.
Ці зміни призведуть до блокування роботи АРМА з частиною активів, неможливості збереження економічної вартості для окремих арештованих активів, не відповідає викликам судової практики та діяльності Національного агентства»4.
3. Міністерство фінансів вказує на відсутність ФЕО5.
Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”
Ч. 1 ст. 4 КПК та https://www.pravda.com.ua/columns/2020/07/6/7258320/
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/bills_documents/document-2164749.pdf
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/bills_documents/document-2159725.pdf