Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5766

Про внесення змін до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" стосовно удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля

Дата реєстрації
14.07.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Бондаренко Олег Володимирович
Задорожний Андрій Вікторович
Головний комітет
Комітет з питань екологічної політики та природокористування
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Зміст

1. Опис законопроєкту

2. Корупціогенні фактори

Резюме

Повний опис корупціогенних факторів

3. Інші зауваження

4. Позиції стейкхолдерів

1. Опис законопроєкту

Законопроєкт пропонує:

визначити підстави для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено недопустимість провадження планованої діяльності, та підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля;

перехід на електронний формат документообігу у процесі здійснення дозвільної процедури;

встановити процедуру попереднього аналізу звіту з оцінки впливу на довкілля уповноваженим органом та надання суб’єкту господарювання права подавати додаткову інформацію до звіту з оцінки впливу на довкілля тощо.

Інститут законодавчих ідей повністю підтримує ідею законопроєкту щодо необхідності удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля Водночас за результатами проведення антикорупційної експертизи, у його положеннях виявлено корупційні ризики та інші зауваження по суті законопроєкту.

2. Корупціогенні фактори.

Резюме

Інститут законодавчих ідей, повністю підтримуючи ідею законопроєкту щодо необхідності удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля, вважає за необхідне висловити зауваження, щодо окремих пропонованих положень.

Корупціогенні фактори

1. Запровадження додаткового етапу у процедурі оцінки впливу на довкілля (далі – ОВД) та неврегульованість співвідношення строків подання додаткової інформації до звіту з ОВД зі строком видачі висновку з ОВД створює додаткове навантаження на суб’єктів господарювання.
2. Відсутність чітко визначених підстав щодо відмови у видачі висновку з ОВД та відсутність чітко визначених підстав щодо надання висновку про недопустимість провадження планованої діяльності наділяє уповноважений орган надмірним дискреційним повноваженням на власний розсуд приймати рішення про видачу чи відмову у видачі висновку з ОВД.
3.1. Наявність внутрішніх суперечностей між частинами однієї статті, яка регулює процедуру подання додаткової інформації звіту з ОВД, наділяє уповноважений орган правом застосовувати ту частину статті, яка буде більш вигідна для нього.
3.2. Суперечність між різними частинами однієї статті, що наділяє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (далі – Міндовкілля) повноваженням на власний розсуд обирати яку частину статті застосовувати при виявленні значного транскордонного впливу планової діяльності.

Інші зауваження.

1. Неузгодженість пропонованих положень законопроєкту та чинних норм Закону.

Повний опис корупціогенних факторів

1. Запровадження додаткового етапу у процедурі ОВД та неврегульованість співвідношення строків подання додаткової інформації до звіту з ОВД зі строком видачі висновку з ОВД створює додаткове навантаження на суб’єктів господарювання.

Законопроєкт пропонує доповнити Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон) новими статтями 6-1, 6-2 та 6-3, якими запроваджується додатковий етап у процедурі ОВД – попередній аналіз звіту з ОВД, під час якої уповноважений орган визначає достатність інформації для оцінки впливу планованої діяльності на довкілля. Попередній аналіз звіту з ОВД триватиме 15 днів, за результатами якого уповноважений орган надаватиме суб’єкту господарювання повідомлення про необхідність або відсутність необхідності надання додаткової інформації до звіту. Суб’єкт господарювання, у свою чергу, згідно з пропонованою ст. 6-3 законопроєкту, має право прийняти рішення або «про неврахування зазначених рекомендацій» або «надати додаткову інформацію». Разом з тим, виходячи з положення ст. 6-2 законопроєкту, надання додаткової інформації до звіту з ОВД є обов’язком суб’єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 6-2 законопроєкту «у разі врахування зазначених у повідомленні рекомендацій, суб’єкт господарювання надає уповноваженому органу додаткову інформацію до звіту з ОВД у строк, що не перевищує трьох років від дати…оприлюднення повідомлення про наявність необхідності надання додаткової інформації…».

При цьому, законопроєкт визначає такий перелік «додаткової інформації», збір якої може тривати тривалий період2, а також не встановлює яким чином співвідноситиметься строк подання додаткової інформації до звіту з ОВД, що становить 3 роки та строк видачі висновку з ОВД, який згідно з пропонованою редакцією ч. 6 ст. 9 Закону становитиме приблизно від 35 до 45 робочих днів3. Адже, згідно з пропонованою редакцією п. 2 ч. 4 ст. 9 законопроєкту, у описовій частині висновку з ОВД наводиться інформація про врахування суб’єктом господарювання додаткової інформації до звіту з ОВД.

Вказані вище недоліки сприятимуть виникненню корупційних ризиків з боку уповноваженого органу на видачу висновків з ОВД, адже будуть створені умови для затягування цієї процедури до 3-х років.

Варто звернути увагу на те, що чинна редакція ч. 2 ст. 6 Закону вже встановлює досить великий вичерпний перелік інформації, яку має містити звіт суб’єкта господарювання з ОВД.

Отже, пропонуємо:

чітко визначити подання додаткової інформації до звіту з ОВД є обов’язком чи правом суб’єкта господарювання;

за умови обов’язковості врахування суб’єктом господарювання рекомендацій уповноваженого органу щодо надання додаткової інформації до звіту з ОВД, уточнити термін подання такої інформації, узгодивши її з терміном видачі висновку з ОВД, а також уточнити перелік додаткової інформації, виокремивши окремо ту інформацію, збір якої може тривати роками та встановити необов’язковість її врахування при видачі висновку з ОВД.

2. Надмірні дискреційні повноваження

Відсутність чітко визначених підстав щодо відмови у видачі висновку з ОВД та відсутність чітко визначених підстав щодо надання висновку про недопустимість провадження планованої діяльності наділяє уповноважений орган надмірним дискреційним повноваженням на власний розсуд приймати рішення про видачу чи відмову у видачі висновку з ОВД.

Пропонований п. 6-1 ст. 9 та пропонована ст. 9-1 законопроєкту встановлюють підстави для надання висновку з ОВД про недопустимість провадження планованої діяльності та підстави для відмови у видачі висновку з ОВД.

При цьому, підстави щодо відмови та недопустимості провадження ОВД визначені не чітко, наприклад: «наявність встановлених законами заборон чи обмежень, які унеможливлюють провадження планованої діяльності (пп. 2 п. 6-1 ст. 9); наявність обґрунтованих підстав вважати, що провадження планованої діяльності матиме негативний вплив на цілісність та досягнення цілей збереження…територій Смарагдової мережі (пп. 3 п. 6-1 ст. 9); порушення…вимог щодо опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД (пп. б ч. 1 ст. 9-1, пп. г ч. 1 ст. 9-1)».

Вказаний недолік наділяє уповноважений орган надмірним дискреційним повноваженням на власний розсуд приймати рішення про видачу чи відмову у видачі висновку з ОВД.

Отже, пропонуємо у п. 6-1 ст. 9 та ст. 9-1 законопроєкту визначити чіткий перелік підстав для надання висновку з ОВД про недопустимість провадження планованої діяльності та чіткий перелік підстав для відмови у видачі висновку з ОВД.

3. Юридична колізія

3.1. Наявність внутрішніх суперечностей між частинами однієї статті, яка регулює процедуру подання додаткової інформації звіту з ОВД, наділяє уповноважений орган правом застосовувати ту частину статті, яка буде більш вигідна для нього.

Законопроєкт пропонує доповнити Закон новими статтями 6-1, 6-2 та 6-3, якими запроваджується додатковий етап у процедурі ОВД – попередній аналіз звіту з ОВД, під час якої уповноважений орган визначає достатність інформації для оцінки впливу планованої діяльності на довкілля.

Відповідно до ст. 6-1 законопроєкту, попередній аналіз звіту з ОВД триватиме 15 днів, за результатами якого уповноважений орган надаватиме суб’єкту господарювання повідомлення про необхідність або відсутність необхідності надання додаткової інформації до звіту.

Відповідно до ч. 1 ст. 6-3 законопроєкту, якщо уповноважений орган вкаже суб’єкту господарювання на необхідність надання додаткової інформації до звіту, останній має право прийняти рішення або «про неврахування зазначених рекомендацій» або «надати додаткову інформацію». Отже, виходячи з положень ч. 1 ст. 6-3 законопроєкту, надання додаткової інформації до звіту з ОВД є необов’язковим.

Разом з тим, згідно з ч. 1 та 2 ст. 6-2 законопроєкту встановлено, що «якщо за результатами попереднього аналізу звіту з ОВД виявлено необхідність надання додаткової інформації до звіту, уповноважений орган надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про необхідність надання додаткової інформації до звіту» та що «додаткова інформація до звіту з оцінки впливу на довкілля є невід’ємною частиною звіту з ОВД».

Підтримуючи ідею надання додаткової інформації суб’єктом господарювання, у разі виявлення певних недоліків, варто вказати, що внутрішня колізія ч. 1 ст. 6-3 законопроєкту сприятиме виникненню корупційних ризиків та можливих зловживань уповноваженого органу, адже наділятиме його надмірними дискреційними повноваженнями в одних випадках вимагати у суб’єктів господарювання додаткової інформації до звіту з ОВД, в інших – дозволяти не враховувати їх рекомендації.

Отже, пропонуємо узгодити положення ч. 1 та 2 пропонованої ст. 6-2 законопроєкту, визначивши або обов’язковість або необов’язковість врахування суб’єктом господарювання рекомендацій уповноваженого органу щодо надання додаткової інформації до звіту з ОВД.

3.2.Суперечність між різними частинами однієї статті, що наділяє Міндовкілля повноваженням на власний розсуд обирати яку частину статті застосовувати при виявленні значного транскордонного впливу планової діяльності.

Відповідно до пропонованої редакції ч. 6 ст. 6 Закону встановлюється, що «якщо на будь-якій стадії розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля…уповноважений територіальний орган виявить підстави, передбачені ч. 3 ст. 5 цього Закону, він невідкладно…передає документацію Міндовкілля для проведення громадського обговорення в адміністративно-територіальних одиницях, які можуть зазнати впливу планованої діяльності (крім адміністративно-територіальних одиниць, в яких громадське обговорення вже проведено), та надання висновку з оцінки впливу на довкілля…».

Варто вказати, що серед підстав, які передбачені ч. 3 ст. 5 Закону є значний транскордонний вплив планової діяльності.

Разом з тим, чинна редакція ч. 7 ст. 6 Закону визначає, що «якщо на будь-якій стадії розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля…уповноважений територіальний орган чи Міндовкілля виявить, що планована діяльність може мати значний транскордонний вплив, уповноважений територіальний орган невідкладно…передає документацію Міндовкілля, а Міндовкілля здійснює оцінку впливу на довкілля в порядку, визначеному цим Законом для планованої діяльності, яка може мати значний транскордонний вплив…».

Отже, виходячи з пропонованої редакції ч. 6 ст. 6 Закону, під час розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля, при виявленні, що планова діяльність матиме значний транскордонний вплив Міндовкілля необхідно буде розпочати процедуру громадського обговорення в адміністративно-територіальних одиницях, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а згідно з чинною редакцією ч. 7 цієї ж статті при тих самих обставинах Міндовкілля необхідно буде розпочати процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля.

Така внутрішня колізія сприятиме виникненню корупційних ризиків, адже наділяє Міндовкілля надмірними дискреційними повноваженнями обирати, яку з частин статті 6 Закону застосовувати при виявленні, що планова діяльність матиме значний транскордонний вплив. Запропонований підхід також суперечить принципу юридичної визначеності.

Отже, пропонуємо узгодити положення ч. 6 та ч. 7 ст. 6 Закону.

3. Інші зауваження

1. Неузгодженість пропонованих положень законопроєкту та чинних норм Закону.

Відповідно до ч. 1 пропонованої ст. 3-1 Закону встановлено, що «суб’єкти оцінки впливу на довкілля, визначені в частині 3 статті 2 цього Закону здійснюють обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів) виключно в електронній формі…».

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 2 Закону до суб’єктів оцінки впливу на довкілля відноситься громадськість, діяльність якої регулюється ст. 7 Закону (громадське обговорення).

Відповідно ж до чинної редакції ч. 2 ст. 7 Закону «громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції…в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань». Таким чином, положення ч. 1 пропонованої ст. 3-1 Закону не узгоджуються із чинною ч. 2 ст. 7 Закону, що допускатиме різне тлумачення норм у вирішенні одного і того ж питання.

Отже, пропонуємо доповнити ч. 1 пропонованої ст. 3-1 Закону положенням щодо можливості суб’єктів оцінки впливу на довкілля здійснювати обмін документами та інформацією також в письмовій та усній формі, згідно з чинною редакцією ст. 7 Закону.

4. Позиції стейкхолдерів

1. Європейська бізнес асоціація не підтримує законопроєкт4.

2. Професійна асоціація екологів України підтримує законопроєкт за умови врахування наданих зауважень до законопроєкту5.

3. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримує законопроєкт6.

4. Громадська організація «Екологія.Право.Людина.» підтримують законопроєкт7.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

Наприклад, при визначенні необхідності для підприємства здійснити додатково ОВД та оцінити вегетаційний період рослин на території, на якій буде здійснюватися планована діяльність, що можливо зробити тільки у певний період часу, міграцію тварин, зокрема птахів тощо.

Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безоплатно протягом 10 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу – з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля.

https://eba.com.ua/protses-vydachi-vysnovkiv-ovd-mozhe-zatyagnutys-do-3-rokiv/

https://ecolog-ua.com/news/ocinka-vplyvu-na-dovkillya-perezavantazhennya

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-zakonu-ukraini-pro-otsinku-vplivu-na-dovkillya-stosovno-udoskonalennya-protseduri-otsinki-vplivu-na-dovkillya-2

http://epl.org.ua/announces/ekorevizor/

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute