Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 6289

Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо розширення прав постійних користувачів земельних ділянок

Дата реєстрації
05.11.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Гайду Олександр Васильович
Грищенко Тетяна Миколаївна
Головний комітет
Комітет з питань аграрної та земельної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєктом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України (далі – Кодекс) та законів України “Про оренду землі”, “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про використання земель оборони”.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту Інститут законодавчих ідей виявив в його положеннях корупціогенний фактор.

Резюме

Прогалина
Відсутність чітко визначеної процедури погодження оренди земельної ділянки дозволяє суб’єкту владних повноважень приймати рішення на власний розсуд.

Повний аналіз

Прогалина

Відповідно до частини 2 нової статті 8-2 Закону України “Про оренду землі”, передача в оренду земельної ділянки особою, яка використовує її на праві постійного користування, здійснюється за погодженням:

– з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить постійний користувач;

– для осіб, що належать до сфери управління Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, – з президією відповідної академії наук;

– для земель оборони – за погодженням з Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ, Державною прикордонною службою України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, іншим центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво відповідною військовою частиною, установою, військово-навчальним закладом, підприємством, організацією, іншим військовим формуванням.

Водночас, у законопроєкті не визначений порядок здійснення погодження передачі в оренду земельної ділянки особою, яка використовує її на праві постійного користування, зокрема відсутні:

– вичерпний перелік документів, необхідних для розгляду подання (клопотання) про погодження;

– строки розгляду та прийняття рішення;

– підстави відмови у погодженні;

– процесуальна форма прийняття рішення;

– процедура оскарження рішення.

Надання таких повноважень без визначення вищевказаних положень дозволяє суб’єкту владних повноважень діяти на власний розсуд. Це сприятиме виникненню корупційних ризиків та можливих зловживань при здійсненні вищезазначеного погодження (наприклад, затягування строків погодження, як підстава для вимагання неправомірної вигоди).

Для усунення корупційних ризиків, законопроєкт потребує доопрацювання та встановлення чіткого порядку погодження передачі в оренду земельної ділянки особою, яка використовує її на праві постійного користування.

Інші зауваження

1. Законопроєктом пропонується надати постійним користувачам (державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям) земельних ділянок сільськогосподарського призначення та сільськогосподарських угідь, що належать до земель оборони, право передавати їх в оренду.

Така законодавча пропозиція законопроєкту суперечить частині 1 статті 92 Кодексу, згідно з якою право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою. Тобто, постійному користувачу не надається право розпоряджатися земельною ділянкою, в т.ч. і передавати її в оренду. Таке право має тільки власник земельної ділянки. Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Крім цього, частиною 1 статті 317 та частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено наступне:

власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном;

власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Законопроєкт доповнює статтю 92 Кодексу новою частиною 4, якою пропонується заборонити передачу земельних ділянок державної та комунальної власності у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначене положення потребує узгодження із частиною 1 статті 24 Кодексу, згідно з якою державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3. Відповідно до нового пункту 26 Перехідних положень Кодексу фізичні особи, яким належить право успадковуваного володіння землею, фізичні особи, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності законопроєктом (у разі його прийняття як закону) належало право постійного користування земельними ділянками державної, комунальної власності, і які відповідно до статті 92 Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, мають право на переоформлення права довічного успадковуваного володіння землею, права постійного користування земельною ділянкою на право оренди землі або викуп таких земельних ділянок, який здійснюватиметься без проведення земельних торгів.

Необхідно враховувати, що пунктом 6-1 Перехідних положень Кодексу вже передбачено, що громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів.

4. Згідно з новим пунктом 26 Перехідних положень Кодексу у разі переоформлення права постійного користування землею, права довічного успадковуваного володіння на право оренди землі, а також одержання в оренду земельних ділянок, відповідно до цього пункту, строк оренди встановлюється у 50 років з дня державної реєстрації права оренди, якщо орендар не ініціює встановлення меншого строку.

Проте це положення проєкту не узгоджується із частиною 1 статті 19 Закону України “Про оренду землі”, згідно з якою строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років, дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, а право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

5. Відповідно до частини 4 нової статті 8-2 Закон України “Про оренду землі” постійний користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, земельної ділянки сільськогосподарських угідь, що належить до земель оборони, зобов’язаний виставити право оренди такої земельної ділянки на земельні торги у разі настання однієї з наступних підстав:

– земельна ділянка не використовується постійним користувачем за цільовим призначенням;

– постійний користувач не менше 3 місяців має заборгованість з виплати заробітної плати його працівникам.

Таке положення законопроєкту суперечить статті 7 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” та статті 6 Закону України “Про оренду землі”, якими встановлено наступне:

– військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам;

право оренди земельної ділянки належить орендарю.

Позиції державних стейкхолдерів2

1. Міністерство оборони України та Державна прикордонна служба України не підтримують законопроєкт.

2. Міністерство фінансів України зауважень до проєкту не має.

3. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерство освіти і науки України вважають, що законопроєкт потребує доопрацювання.

4. Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримує законопроєкт із зауваженнями.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-zemelnogo-kodeksu-ukraini-ta-inshikh-zakonodavchikh-aktiv-shchodo-rozshirennya-prav-postiynikh-koristuvachiv-zemelnikh-dilyanok

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute