Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 3959-1дч

Проект Закону про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України

Дата реєстрації
25.08.2020
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Іонушас Сергій Костянтинович
Медяник В'ячеслав Анатолійович
Головний комітет
Комітет з питань правоохоронної діяльності
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроекту

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) з метою визначення законодавчого підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань Бюро економічної безпеки України щодо аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Проходження законопроекту

03.02.2021 року законопроєкт був прийнятий у першому читанні.

До другого читання надійшло 248 поправок і пропозицій народних депутатів України, з яких комітет врахував 130.

Одними з основних підтриманих поправок, були поправки № 77-89, якими з законопроєкту було виключено підпункт 3 пункту 2 Розділу І. Вказане положення передбачало встановлення кримінальної відповідальності за шахрайство з податком на додану вартість (ст. 222-2 КК у редакції проєкту) та було гостро розкритиковано громадскістю, експертними організаціями та бізнесом.

06.10.2021 року Комітет з питань правоохоронної діяльності повторно розглянув законопроєкт у другому читанні, до якого надійшло 249 поправок і пропозицій,  74 з яких було враховано, 20 – враховано частково, 36 – враховано редакційно.

За результатами антикорупційної експертизи доопрацьованої редакції законопроєкту до другого читання Інститут законодавчих ідей виявив корупціогенні фактори.

Корупціогенні фактори

Надмірні дискреційні повноваження

Необґрунтоване використання оціночних понять

Запропоновані зміни до КПК зберігають можливість прокуратури на власний розсуд змінювати орган досудового розслідування у будь-якому кримінальному правопорушенні (окрім тих, які належать до підслідності Національного антикорупційного бюро України).

Законопроєктом вносяться зміни до чинної редакції  частини п’ятої статті 36 КПК щодо права передоручати розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України та зберігається чинний механізм передоручення здійснення досудового розслідування іншим органам.

Згідно з абзацом першим частини п’ятої статті 36 КПК (у редакції законопроекту) «Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Право доручати у разі неефективного досудового розслідування іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають: Генеральний прокурор, особа, яка виконує його обов’язки, його перший заступник та заступники. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування».

Водночас, як у чинному положенні, так і у запропонованій законопроєктом редакції не визначається поняття та не вказано на будь-які ознаки «неефективного досудового розслідування». Це свідчить про те, що вказане поняття є оціночним, та може наповнюватися змістом при його правозастосуванні. Так, Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники наділені надмірними дискреційними повноваженнями на власний розсуд вирішувати яке досудове розслідування є «неефективним» та змінювати орган досудового розслідування фактично будь-якого кримінального правопорушення.

Такі повноваження сприяють виникненню корупційних ризиків та можливим зловживанням Генерального прокурора, керівників обласних прокуратур, їх перших заступників та заступників, наприклад, отриманню неправомірної вигоди як умову передання кримінального провадження «потрібному» органу досудового розслідування.

Слід зазначити, що на необхідність законодавчого закріплення більш обґрунтованих підстав для таких рішень з метою уникнення зловживань,  звертали увагу експерти проєкту Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України»[1].

Встановлений механізм передоручення здійснення досудового розслідування іншим органам призводить до того, що діяльність органів досудового розслідування стає непередбачуваною, адже особа не може знати напевне, що досудове розслідування кримінального правопорушення буде здійснюватися конкретним, законодавчо визначеним органом. Вказане не узгоджується правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 8 червня 2016 року № 3-рп/2016, де за органом публічної влади визнається можливість мати певні дискреційні повноваження у прийнятті рішень та наголошується, що “цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого – наявність можливості у особи передбачати дії цих органів” (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

Отже, з метою усунення корупційних ризиків та зловживань, а також задля дотримання принципу правової визначеності, рекомендуємо доопрацювати положення абзацу першого частини п’ятої статті 36 КПК.

Позиції державних стейкхолдерів[2]

Міністерство фінансів України підтримує законопроєкт;

Міністерство юстиції України надало до законопроєкту зауваження та пропозиції;

Державна прикордонна служба України підтримує законопроєкт з зауваженнями.

Позиції недержавних стейкхолдерів

Федерація роботодавців України вважає, що законопроєкт під час підготовки до другого читання потребує внесення суттєвих коректив[3];

Коаліція бізнес-асоціацій Українська Рада Бізнесу наполягає суттєво доопрацювати законопроєкт до другого читання, врахувавши пропозиції бізнесу[4];

Асоціація правників України надала до законопроєкту зауваження та пропозиції[5].

[1] https://rm.coe.int/ukr-comments-draft-law-3009a-final-2791-3495-3474-1/1680a097ca

[2]https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-administrativnogo-ta-kriminalnogo-zakonodavstva-shchodo-zaprovadzhennya-diyalnosti-byuro-ekonomichnoi-bezpeki-ukraini

[3]https://fru.ua/ua/media-center/news/fru/federatsiya-napolyagae-na-povnij-implementatsiji-zakonu-pro-byuro-ekonomichnoji-bezpeki

[4]https://urb.org.ua/ukra%D1%97nskij-biznes-zaklika%D1%94-deputativ-sutt%D1%94vo-doopraczyuvati-nebezpechnij-pro%D1%94kt-%E2%84%963959-1/

[5]https://uba.ua/documents/1%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%973959-1.pdf

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute