Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5344

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю

Дата реєстрації
07.04.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Шмигаль Денис Анатолійович Кабінет Міністрів України
Головний комітет
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Проектом Закону пропонується внести зміни до законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про державну службу», спрямовані на впровадження стимулюючих механізмів для роботодавців, зокрема в частині визначення альтернативного способу виконання встановленого законодавством нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю (квотування робочих місць), створення рівних умов для всіх роботодавців щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечення універсального дизайну (розумного пристосування) тощо. Також законопроектом замінюється поняття «адміністративно-господарські санкції» поняттям «цільові фінансові санкції».

З метою реалізації особами з інвалідністю права на працю держава створює умови для їх зайнятості з урахуванням висновку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК);

Підприємства та фізичні особи-підприємці (ФОП) створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюють для цього заходи із розумного пристосування, у т. ч. за рахунок власних коштів та / або коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю;

Права осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в т. ч. за умови виконання роботи вдома (дистанційно), здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, ФОП або до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

Зауваження

Статтею 20 законопроєкту передбачено, що підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких середньооблікова кількість працюючих осіб з інвалідністю є меншою від установленої нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, зобов’язані щороку сплачувати відповідним територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю цільові фінансові санкції.

Варто вказати на те, що на роботодавця покладається надмірний тягар по пошуку працюючих з інвалідністю що має бути функцією служби зайнятості. На роботодавця має покладатися відповідальність за створення робочих місць для осіб з інвалідністю, а не пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування на своєму підприємстві. У зв’язку з цим роботодавець подає звіт до державної служби зайнятості звіт форми №3-ПН про наявні вакансії. Якщо ж державна служба зайнятості не забезпечила необхідну кількість осіб з інвалідністю для працевлаштування на підприємстві, то незрозумілим є чому підприємство повинно сплачувати фінансові санкції. Із судової практики видно, що суди теж притримуються такої точки зору при прийнятті рішень, наприклад Постанова від 26 червня 2018 року у справі №806/1368/17 (адміністративне провадження №К/9901/5558/17).

Згідно зі статтею 17 законопроєкту «З метою реалізації особами з інвалідністю права на працю держава створює умови для їх зайнятості з урахуванням висновку медико-соціальної експертної комісії». Проте у статті необхідно також зазначити «та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації». Оскільки лише в індивідуальній програмі реабілітації чітко визначені умови, в котрих може працювати особа з інвалідністю. В довідці МСЕК такі умови відсутні, або визначені частково.

Позиції стейкхолдерів

Експерти Юридичної сотні вказують на такі переваги законопроєкту:

Приведення у відповідність до інших нормативно-правових актів термінології Закону, спрощення процесу подання звітності для підприємств через запровадження звітів в електронній формі, запровадження можливості замовлення послуг або товарів у підприємств, власники яких — особи з інвалідністю, як альтернативного способу виконання встановленого законодавством нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, запровадження „цільових фінансових санкцій” на заміну „адміністративно-господарських санкцій” для поширення відповідальності за невиконання встановленої квоти працевлаштування осіб з інвалідністю на бюджетні установи, до яких не могла бути застосована норма щодо сплати адміністративно-господарських санкцій відповідно до Господарського кодексу України.

Експерти Юридичної сотні вказують на такі недоліки законопроєкту:

Проєкт здебільшого вносить технічні зміни, тому вплив проєкту на покращення ситуації з працевлаштуванням осіб з інвалідністю залишається під питанням.

Техніко-юридичні зауваження: у пояснювальній записці для фінансово-економічного обґрунтування надана інформація за 2017-2018 роки, хоча проєкт зареєстровано у 2021 році.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute