Аналіз законопроектів

Висновок до законопроекту 4687

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж

Повідомити про ризики
Дата реєстрації
01.02.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аллахвердієва Ірина Валеріївна
Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна
Головний комітет
Комітет з питань правоохоронної діяльності
Висновок
Зауваження

Опис законопроекту

Проектом Закону передбачено механізм нового регуляторного нагляду, а саме: отримувати та обмінюватись банківською та іншою інформацією про діяльність шахраїв між державними фінансовими та правоохоронними органами України та інших країн; блокувати сумнівні рахунки до рішення суду по суті справи, підтримувати прокурорів у судових процесах; взаємодія з іноземними фінансовими регуляторами з метою використання їх можливостей по поверненню грошей з інших юрисдикцій.

Також законопроектом пропонується запровадити три рівні нагляду за ринком: оцінювання – перевірки – розгляд справи. На кожному з цих рівнів діятимуть окремі уповноважені особи, які виконуватимуть свої функції незалежно один від одного. Основна мета оцінювання – запобігати вчиненню порушень та завчасно виявляти ризики. Наступний рівень, перевірки, спрямований на виявлення ознак та документування фактів порушень законодавства. Регулятор повинен мати можливості проводити перевірки, запитувати документи і пояснення не тільки у професійних учасників ринку (регульованих осіб), а й будь-яких осіб, які можуть бути підозрювані у незаконних діях на ринку капіталів. На третьому рівні працюватиме Колегія уповноважених на розгляд справ, обрана за спеціальною процедурою. Колегія здійснюватиме розгляд справ та виноситиме рішення про застосування санкцій та/або заходів впливу, передбачених чинним законодавством.

Як вказано у пояснювальній записці, законопроект розширює можливості міжнародного співробітництва регулятора, зокрема, приєднання до Меморандуму IOSCO (The International Organization of Securities Commissions). Відповідно до Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, який підписано 2 квітня 2017 року, Україна взяла на себе зобов’язання шляхом внесення змін до чинного законодавства змінити статус та можливості НКЦПФР, що дозволить Україні стати підписантом Багатостороннього меморандуму IOSCO MMoU (мова йде про взаємодію в рамках Меморандуму IOSCO задля можливості проводити транскордонні заходи та розслідування).

Також законопроект має на меті імплементувати в українське законодавство норми низки директив ЄС.

Зауваження

Не заперечуючи загалом проти вказаної законодавчої ініціативи, слід зазначити, що виникають окремі проблемні питання стосовно імплементації у кримінальне матеріальне і процесуальне законодавство, про що нижче.

1. Запропонована редакція ст. 232-1 КК містить терміни «інсайдерський правочин» та «інсайдерська інформація». Хоча чинна на сьогодні редакція КК не містить розкриття терміну «інсайдерська інформація», а поняття «інсайдерського правочину» є новим, було би доцільно, імплементуючи дані ініціативи, або розкрити зміст даних понять або використати бланкетну відсилку. Вказане дало би змогу одразу спрямувати практику правозастосування.

2. П. 7-1 ч. 1 ст. 3 КПК запроваджує новий термін «інформатор». Однак уже у визначенні цього терміну була закладена неоднозначна норма. Так, відповідно до запропонованої редакції:

«7-1) інформатор – фізична особа, яка звернулася до органу досудового розслідування із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків (або чия заява чи повідомлення про таке кримінальне правопорушення були передані до органу досудового розслідування Національною комісією з цінних паперів та бірж), за наявності обґрунтованої підстави вважати, що інформація, зазначена у такій заяві або повідомленні, відповідала дійсності на момент її (його) подачі.».

Навіть якщо допустити, що використання такого оціночного поняття може бути виправдане якимись міркуваннями, про які, на жаль, у пояснювальній записці вказано не було, не зрозумілим стає положення редакції ч. 2 ст. 55 КПК:

«[…] Права і обов’язки потерпілого виникають в особи, яка є інформатором, також з моменту подання до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, заяви або повідомлення про вчинення щодо неї кримінального правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків Національною комісією з цінних паперів та бірж.».

Таким чином у запропонованій редакцій ч. 2 ст. 55 КПК для того щоб набути статус потерпілого особа має перед цим набути статус інформатора, який вона не може набути, якщо умова наявності обґрунтованої підстави відсутня. Таким чином, якщо особа стала жертвою певних злочинних дій, вона не набуде статусу потерпілого одразу, оскільки їй потрібно для цього набути статус інформатора. Це, у свою чергу, звужує обсяг кримінально-правового захисту особи, оскільки за загальним правилом особа набуває статус потерпілого автоматично у разі подання заяви (повідомлення) про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Крім того, не зовсім зрозуміло – чи може бути інформатор особою, якій безпосередньо шкоди завдано не було. Припущення такої можливості виникає на підставі того, що автори законопроекту, врегульовуючи статус інформатора, використовували схожий інститут викривача корупції. Утім і викривач не завжди є потерпілим від кримінальних правопорушень, про які він повідомляє.

З огляду на викладене, вважали б за доцільне, відмовитися від оціночної вимоги наявності обґрунтованої підстави вважати як такої, що не додає чіткості та однозначності правовому регулюванню, створює можливості довільної інтерпретації та розладнує інститут потерпілого у кримінальному провадженні.

3. У ст. 71 КПК запропоновано надати право спеціалісту заявляти клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

У пояснювальній записці, на жаль, така ініціатива не була обґрунтована. Якщо дана ініціатива мала на меті надати право працівнику НКЦПФР (який може бути залучений як спеціаліст, згідно проекту Закону), то, можливо, було би доцільним зробити саме таке уточнення.

Сумнів доцільності підсилюється ще і тим, що навіть експерт у КПК право ініціювати слідчі дії не наділяється, тож подібна ініціатива має імплементуватися зважено та з урахуванням усіх можливих наслідків.

НКЦПФР підтримує ініціативи повністю.1


https://www.nssmc.gov.ua/parlament-zareiestruvav-zakonoproiekt-iakyi-nareshti-zakhystyt-ukraintsiv-vid-finansovykh-piramid-ta-shakhraistva/?fbclid=IwAR1JlFP1fcLZIpzzXqq9LiNfPVoYZuxfkYscP5VOunng5hWEs-B5bVhWFmc

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute