Аналіз законопроектів

Висновок до законопроекту 4470

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції

Повідомити про ризики
Дата реєстрації
07.12.2020
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Алєксєєв Сергій Олегович
Бабенко Микола Вікторович
Головний комітет
Комітет з питань антикорупційної політики
Висновок
Зауваження

Опис законопроєкту

Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) щодо відновлення повноважень Національного агентства із питань запобігання корупції. Запроваджено додаткові гарантії незалежності суддів та гарантії невтручання у їх діяльність при здійсненні НАЗК своїх повноважень. Крім цього, проектом закону передбачається введення особливого порядку проведення повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суддів, суддів Конституційного Суду України.

Зауваження

Підтримуючи ідею швидшого вирішення конституційної кризи та повернення НАЗК своїх повноважень вважаємо за необхідне висловити до цього законопроекту наступні зауваження:

1. Запропонована ч. 1 ст. 52-2 «Особливості здійснення повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суддів, суддів Конституційного Суду України» встановлює, що «Порядок здійснення повної перевірки декларації, поданої суддею, суддею Конституційного Суду України, моніторингу способу життя судді, судді Конституційного Суду України визначається Національним агентством за погодженням відповідно Вищої ради правосуддя або Зборів суддів Конституційного Суду України.

Зазначене положення містить ряд не чітких формулювань, які можуть трактуватися по-різному.

По-перше, в цій частині вказано, що порядок здійснення повної перевірки декларацій суддів погоджується Вищою радою правосуддя або Зборами суддів Конституційного Суду України. При цьому, ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначає, що НАЗК розробляє зазначений вище порядок та надає його на погодження Вищій раді правосуддя та Зборам суддів Конституційного Суду України. Таким чином, створюється колізія між положеннями закону, оскільки не зрозуміло чи потрібно надавати порядок на затвердження одному органу чи двом.

По-друге, не зрозуміло чи потрібно розробляти один порядок для суддів та суддів КСУ, чи окремі порядки для цих суддів окремо. Така невизначеність породжується формуванням самих статей законопроекту, адже в ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень вживаються слова «порядки» та «їх», а в ч. 1 ст. 52-2 слово «порядок». В цьому контексті варто зауважити, що в Прикінцевих та перехідних положеннях не до кінця прописана процедура погодження згаданого порядку, оскільки не зрозуміло що робити НАЗК у випадку погодження такого порядку лише одним органом, а іншим ні.

2. Частиною 6 статі 52-2 запропонованої редакції Закону встановлено, що:

«Вища рада правосуддя, Збори суддів Конституційного Суду України розглядають таке повідомлення та можуть протягом десяти робочих днів з дня його отримання внести Голові Національного агентства обов’язкове для розгляду подання про усунення порушень, виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів, суддів Конституційного Суду України під час здійснення повноважень Національного агентства.

Голова Національного агентства забезпечує розгляд такого подання, усунення порушень та протягом десяти робочих днів з дня отримання подання інформує Вищу раду правосуддя, Збори суддів Конституційного Суду України про рішення, прийняті за результатами його розгляду».

Важливо зазначити, що абзац другий вказаного положення містить певні ознаки неконституційності. Це випливає із обов’язку Голови Агентства розглядати подання ВРП та Зборів суддів КСУ та, що найважливіше, усувати вказані у повідомленні порушення. Така норма є дзеркальною до тих, які КСУ визнав неконституційним через втручання однієї гілки влади в іншу. У цьому конкретному випадку, можливі зловживання з боку органів суддівського самоврядування, які можуть полягати у зазначені неіснуючих «порушень» та вимогою негайно їх усунути. При цьому, згідно із цим положенням Голова НАЗК буде зобов’язаний це зробити.

3. Законопроект пропонує доповнити ч. 4 ст. 14 Закону таким абзацом «Під час проведення оцінки ефективності діяльності Національного агентства Комісія також враховує інформацію Вищої ради правосуддя, Конституційного Суду України щодо дотримання Національним агентством при здійсненні його повноважень гарантій незалежності суддів, суддів Конституційного Суду України».

Вказане формулювання фактично зобов’язує Комісію використовувати інформацію подану органами суддівського самоврядування під час проведення оцінки. Проте, для забезпечення якості та прозорості роботи Комісії та задля усунення будь-якого можливого впливу на неї доцільніше слово «враховує» замінити на слово «розглядає». У такому випадку, Комісія зможе самостійно вирішувати чи потрібно враховувати інформацію подану ВРП та Зборами суддів КСУ.

4. Згідно із ч. 2 ст. 52-2 запропонованої редакції Закону під час повної перевірки декларації, поданої суддею, суддею Конституційного Суду України, моніторингу способу життя судді, Судді Конституційного Суду України Національне агентство невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня початку такої перевірки або моніторингу способу життя інформує про це відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду України.

Це положення передбачає інформування Голови КСУ про здійснення моніторингу способу життя судді КСУ. Цією нормою не передбачено особливості інформування у разі, якщо моніторинг здійснюється щодо Голови КСУ. Відповідно може виникнути ситуації коли НАЗК буде повідомляти Голову КСУ про здійснення щодо нього моніторингу способу життя, що може у свою чергу нівелювати саму суть проведення такого моніторингу.

Якщо у випадку здійснення моніторингу щодо судді НАЗК інформує орган суддівського самоврядування, не зрозуміло чому у випадку здійснення моніторингу щодо судді КСУ Національне агентство повинно повідомляти про це Голову КСУ, а не Збори суддів КСУ.

5. Рекомендуємо передбачити цим законопроектом внесення змін до Законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про Конституційний суд України» в частині доданих повноважень ВРП та Зборам суддів КСУ (зокрема щодо можливості звертатися до НАЗК щодо усунення порушень в порядку ч. 6 ст.52-2 Закону тощо). Вказані зміни дозволять узгодити законодавство.

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute