Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 6480

Про географічні зазначення спиртних напоїв

Дата реєстрації
28.12.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Шмигаль Денис Анатолійович Кабінет Міністрів України
Головний комітет
Комітет з питань аграрної та земельної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєктом пропонується визначити особливості підготовки до реєстрації, використання та захисту географічних зазначень спиртних напоїв.

Відповідно до проєкту географічне зазначення спиртного напою — це найменування місця, що ідентифікує спиртний напій, який походить з території певної країни або регіону як частини країни, населеного пункту чи місцевості на цій території, якщо особлива якість, репутація чи інші характеристики спиртного напою зумовлені головним чином цим географічним місцем походження.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту Інститут законодавчих ідей виявив в його положеннях низку корупціогенних факторів та зауважень по суті.

Корупціогенні фактори

1.1. Спеціально уповноважений орган зможе довільно встановлювати вимоги до специфікації спиртних напоїв.
1.2. Відсутня чітка і прозора процедура погодження змін до специфікації спиртного напою.
1.3. Проєкт дозволяє безпідставну відмову у видачі сертифіката та необґрунтоване обмеження терміну його дії.
1.4. Органи з оцінки відповідності на власний розсуд зупинятимуть дію сертифіката про відповідність спиртного напою вимогам специфікації.
2. Спеціально уповноважений орган матиме право безпідставно втручатись в діяльність органів з оцінки відповідності.

Повний аналіз корупціогенних факторів

1. Надмірні дискреційні повноваження

1.1. Спеціально уповноважений орган зможе довільно встановлювати вимоги до специфікації спиртних напоїв.

Відповідно до частини 7 статті 6 законопроєкту вимоги до специфікації затверджуються спеціально уповноваженим органом.

Однак статтями 4 та 5 проєкту вже встановлено:

– перелік відомостей, які повинна містити специфікація спиртного напою;

– вимоги до відомостей специфікації.

Тобто, законопроєкт дозволяє спеціально уповноваженому органу на власний розсуд встановлювати вимоги до специфікацій спиртних напоїв. Таким чином, створюється можливість встановлення вимог до специфікацій під конкретного виробника. Вказане сприятиме виникненню корупційних ризиків та зловживань під час погодження специфікацій.

Крім цього, зазначеними положеннями законопроєкту різні суб’єкти наділяються однаковим за змістом повноваженням, що також сприяє виникненню корупційних ризиків. Таке дублювання повноважень може стати предметом маніпулювання і прийняття рішення на власний розсуд щодо того, який саме орган повинен визначати вимоги до специфікацій спиртних напоїв.

Для усунення корупційних ризиків, із частини 7 статті 6 проєкту потрібно виключити положення, якими завтердження вимог до специфікацій віднесено до повноважень спеціально уповноваженого органу.

1.2. У законопроєкті відсутня чітка і прозора процедура погодження змін до специфікації спиртного напою.

Частиною 7 статті 11 законопроєкту передбачено, що порядок погодження спеціально уповноваженим органом змін до специфікації спиртного напою, щодо якого використовується географічне зазначення, встановлюється спеціально уповноваженим органом.

Проте законопроєктом не визначено:

– вичерпний перелік документів, необхідних для розгляду подання (клопотання) про погодження;

– строки розгляду та прийняття рішення;

– підстави відмови у погодженні.

Надання таких повноважень без визначення вищевказаних положень дозволяє спеціально уповноваженому органу діяти на власний розсуд. Це сприяє виникненню корупційних ризиків та можливих зловживань при здійсненні вищезазначеного погодження, наприклад, навмисне затягування строків погодження, як підстава для вимагання неправомірної вигоди.

Також законопроєкт дозволяє спеціально уповноваженому органу самостійно встановлювати порядок погодження змін до специфікації спиртного напою. Таким чином, створюється можливість встановлення процедури погодження під конкретного виробника.

Усунення корупційного ризику можливе шляхом визначення в проєкті порядку змін до специфікації спиртного напою.

1.3. Законопроєкт дозволяє безпідставну відмову у видачі сертифіката та необґрунтоване обмеження терміну його дії.

Відповідно до частини 4 статті 23 законопроєкту за результатами оцінки відповідності спиртного напою з зареєстрованим географічним зазначенням вимогам специфікації органом з оцінки відповідності ухвалюється вмотивоване рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката.

Термін дії сертифіката визначається органом з оцінки відповідності (частина 5 статті 23 проєкту).

Водночас, законопроєктом не визначено:

– підстави відмови у видачі сертифіката;

– межі та критерії, на підставі яких встановлюватиметься термін дії сертифікату.

Це наділяє органи з оцінки відповідності надмірними дискреційними повноваженнями на власний розсуд приймати рішення щодо видачі або відмови у видачі сертифікатів та визначення терміну його дії, що створює умови для корупційних зловживань.

Прийняття та реалізація законопроєкту створює непрозорий механізм видачі сертифікатів.

Для усунення недоліків в законопроєкті необхідно чітко встановити:

– підстави відмови у видачі сертифікату;

– термін дії сертифікату.

1.4. Органи з оцінки відповідності на власний розсуд зупинятимуть дію сертифіката про відповідність спиртного напою вимогам специфікації.

Згідно із частиною 7 статті 23 законопроєкту орган з оцінки відповідності має право зупинити дію сертифіката.

Дія сертифікату може бути зупинена у разі повідомлення від Держпродспоживслужби, з інформацією про порушення виробником спиртних напоїв законодавства у сфері географічних зазначень спиртних напоїв (частина 8 статті 23 проєкту).

Вживання словосполучення “може бути зупинена” свідчить про надмірні дискреційні повноваження органу з оцінки відповідності. Таке положення законопроєкту визначає декілька можливих варіантів вирішення вищезазначеного питання без чітких критеріїв вибору одного з них, а саме зупиняти дію сертифікату чи ні. Також проєктом не визначено строк на який зупинятиметься дія сертифікату. Надання таких повноважень сприятиме виникненню корупційних ризиків та можливих зловживань органів з оцінки відповідності.

З метою усунення корупційних ризиків, в проєкті необхідно чітко встановити підстави та строки зупинення дії сертифікату.

2. Необґрунтоване використання оціночних понять

Через вживання оціночних понять, проєкт надає спеціально уповноваженому органу право довільно втручатись в діяльність органів з оцінки відповідності.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 21 законопроєкту спеціально уповноважений орган вносить до Реєстру органів з оцінки відповідності у сфері географічних зазначень підприємство, установу, організацію, що може підтвердити відповідний рівень компетентності персоналу у сфері географічних зазначень (досвід роботи та спеціальні знання у відповідній галузі).

Орган з оцінки відповідності зобов’язаний подавати щороку до 31 грудня спеціально уповноваженому органу перелік співробітників та інформацію про підтвердження рівня компетентності персоналу у сфері географічних зазначень спиртних напоїв (частина 6 статті 21 проєкту).

Згідно з частиною 4 статті 21 законопроєкту підставами для відмови у внесенні до Реєстру органів з оцінки відповідності у сфері географічних зазначень є:

– невідповідність підприємства, установи, організації вимогам, встановленим цією статтею;

– виявлення недостовірних відомостей у поданих документах або подання неповного комплекту документів.

Орган з оцінки відповідності виключається з Реєстру органів з оцінки відповідності у сфері географічних зазначень на підставі рішення спеціально уповноваженого органу, зокрема, у разі невідповідності органу з оцінки відповідності вимогам, встановленим цим Законом (пункт 4 частини 7 статті 21 проєкту).

При цьому, із положень законопроєкту неможливо чітко визначити:

– в чому саме полягає відповідність рівня компетентності персоналу, як необхідної умови внесення до Реєстру органів з оцінки відповідності у сфері географічних зазначень;

– який саме досвід роботи персоналу є достатнім для внесення до Реєстру – місяць, чи, наприклад, 2 роки чи 15 років;

– критерії спеціальності знань персоналу;

– спосіб підтвердження рівня компетентності.

Використання оціночних категорій “досвід роботи”, “відповідний рівень компетентності”, “спеціальні знання”, а також відсутність у законопроєкті чітко встановленого порядку підтвердження рівня компетентності, допускає довільне тлумачення його положень. Як наслідок, спеціально уповноважений орган матиме змогу упереджено та суб’єктивно приймати рішення щодо внесення заявників до Реєстру органів з оцінки відповідності у сфері географічних зазначень, а також щодо виключення органів з оцінки відповідності із зазначеного реєстру. Це створює підстави для корупційних ризиків та зловживань під час регулювання діяльності органів з оцінки відповідності.

Для усунення корупційних ризиків, в законопроєкті потрібно:

– надати чітке визначення термінам “досвід роботи”, “відповідний рівень компетентності” та “спеціальні знання”;

– встановити порядок підтвердження рівня компетентності.

Інші зауваження

1. Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 законопроєкту органи з оцінки відповідності – це підприємства, установи, організації, акредитовані національним органом України з акредитації, призначені спеціально уповноваженим органом на проведення оцінки відповідності спиртного напою із зареєстрованим географічним зазначенням вимогам специфікації і внесені до Реєстру органів з оцінки відповідності в сфері географічних зазначень.

Проте зазначене положення не враховує, що згідно із частиною 4 статті 25 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” для виконання завдань з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, крім призначених органів, можуть бути залучені також визнані незалежні організації та акредитовані внутрішні органи з оцінки відповідності виробників.

2. Частиною 1 статті 3 законопроєкту право на реєстрацію географічного зазначення спиртного напою надається виробнику або об’єднанню виробників.

Відповідно до частини 2 статті 3 проєкту один виробник має право на реєстрацію географічного зазначення спиртного напою, якщо:

– він є єдиним виробником спиртного напою в визначеному географічному місці та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;

– географічна територія, на якій виробляється спиртний напій, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики спиртного напою відрізняються від спиртних напоїв, що виробляються на прилеглих територіях, або спиртний напій має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, обумовлені саме його географічним походженням.

Водночас, законопроєктом не встановлено умови, за яких право не реєстрацію географічного зазначення спиртного напою матиме об’єднання виробників.

3. Законопроєктом застосовуються визначення того чи іншого строку (частини 4 та 6 статті 6, частина 3 статті 7, частина 5 статті 8, частина 1 статті 9, частини 3 та 5 статті 13, частина 5 статті 21, стаття 22, частини 2 та 9 статті 23) у вигляді “днів” та “робочих днів”.

Враховуючи вимоги нормопроектувальної техніки, пропонуємо визначити єдиний підхід до встановлення часових меж, що буде сприяти єдності термінології.

Висновок

Інститут законодавчих ідей не заперечує проти прийняття законопроєкту за умови його доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень

Позиції державних стейкхолдерів1

Міністерство фінансів України зауважень до проєкту не має.


https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-geografichni-zaznachennya-spirtnikh-napoiv

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute