Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 5837

Про основні засади державного нагляду (контролю)

Дата реєстрації
05.08.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Шмигаль Денис Анатолійович Кабінет Міністрів України
Головний комітет
Комітет з питань економічного розвитку
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєктом пропонується:

удосконалення засад державного нагляду (контролю) та уніфікацію процедури здійснення заходів державного нагляду (контролю), запровадження аудиту діяльності суб’єкта господарювання як окремого функціоналу, встановлення можливості збільшення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесено до середнього та незначного ступенів ризику, на період дії укладеного суб’єктом господарювання договору страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб унаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства; тощо.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту, Інститут законодавчих ідей виявив у його положеннях низку корупціогенних факторів.

Резюме

1.1. Посадова особа органу державного контролю зможе на власний розсуд приймати рішення щодо повного або часткового зупинення виробництва.

1.2.  Орган державного контролю на власний розсуд визначатиме чи може порушення спричинити шкоду, як підставу для проведення позапланової перевірки.

2. Не визначені умови за яких відбуватиметься уповноваження на проведення аудиту стану діяльності суб’єктів господарювання.

Повний опис корупціогенних факторів

1. Надмірні дискреційні повноваження органів державного контролю

1.1. Згідно зі статтею 9 законопроєкту контролюючому органу надається право приймати рішення щодо здійснення повної або часткової зупинки виробництва строком до 7 днів і розширювати коло об’єктів, на які може бути поширена вимога повної або часткової зупинки. Таке зупинення буде здійснюватися контролюючим органом без рішення суду.

Водночас, законопроєктом не визначені чіткі підстави та критерії для прийняття такого рішення, а лише визначено, що таке рішення може бути прийнято у разі виявлення порушення, які створюють загрозу для життя та/або здоров’я людини, навколишнього природного середовища. Визначати наявність таких загроз контролюючий орган буде на власний розсуд.

Окрім того, законопроєктом не визначені випадки, у яких буде здійснюватися повна, а у яких часткова зупинка виробництва.

Надання таких повноважень сприяє виникненню корупційних ризиків та зловживань, є додатковим механізмом тиску на бізнес та можливості здійснення недобросовісної конкуренції. Наприклад, під час здійснення заходів контролю, посадові особи зможуть вимагати неправомірну вигоду для відмови від зупинки виробництва. Також можливі випадки “замовних” зупинок виробництва конкурентами, шляхом підкупу посадових осіб контролюючого органу.

Водночас, діючою редакцією Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” надано додаткову гарантію, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. (абзац перший частини п’ятої статті 4), а також визначено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності визначається виключно законом (частина четверта статті 4).

З метою усунення корупційних ризиків рекомендуємо чітко закріпити на рівні законопроєкту підстави для прийняття рішення щодо здійснення повної/часткової зупинки виробництва та зберегти існуючий підхід щодо можливості прийняття такого рішення виключно судом.

1.2. Аналогічні зауваження стосуються частини першої статті 7 законопроєкту щодо визначення такої підстави для проведення позапланового заходу контролю, як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило або може спричинити шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави або юридичної особи про порушення, що спричинило або може спричинити шкоду її правам, законним інтересам.

Окрім корупційних ризиків у діяльності контролюючих органів, проведення позапланового заходу контролю через «гіпотетичну» можливість здійснення порушень також призводитиме до ускладнень у функціонуванні бізнесу та недобросовісної конкуренції. Можливе виникнення так званих «війн» між суб’єктами господарювання, які шляхом підкупу посадових осіб чи направленням заяв сприятимуть постійним перевіркам у конкурентів.

З метою усунення виявленого недоліку рекомендуємо виключити слова «або може спричинити».

2. Прогалина

Статтею 24 законопроєкту пропонується запровадити нове поняття для контрольно-наглядового законодавства “аудит стану діяльності суб’єктів господарювання”. Такий аудит на підставі договору з суб’єктом зможуть здійснювати підприємства, установи, організації, уповноважені у відповідних сферах державного нагляду (контролю) відповідними органами державного нагляду (контролю), на договірній основі на підставі звернень цих суб’єктів господарювання про проведення аудиту, якщо це визначено відповідними законами.

Зазначене «уповноваження» на здійснення аудиту має ознаки документу дозвільного характеру, виходячи із визначення у статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки, без надання такого уповноваження здійснення аудиту буде неможливим та незаконним.

Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема:

платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Проте на рівні цього Закону зазначені положення не встановлені. Така прогалина сприяє виникненню корупційних ризиків, адже стають можливими, наприклад, невмотивовані відмови в уповноваженні, встановлення плати за таке уповноваження на власний розсуд для кожного суб’єкта господарювання. Таким чином, створюються підстави для вимагання неправомірної вигоди задля “потрібних” умов такого уповноваження.

З метою усунення корупційних ризиків рекомендуємо положення щодо уповноваження підприємств, установ, організацій на проведення аудиту привести у відповідність до частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Інші зауваження

1. Введення нового поняття аудиту стану діяльності суб’єктів господарювання (стаття 24 законопроєкту) спричиняє виникнення нової функції в діяльність контрольних органів, що веде до збільшення їхнього штату і не надає гарантій, що аудит не буде здійснюватися під тиском з боку контролерів.

2. У частині другій статті 16 до обов’язків органів державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) віднесено необхідність повно, об’єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Проте що саме мається на увазі під “повно, об’єктивно та неупереджено” положеннями законопроєкту не розкрито.

Тому, рекомендуємо зазначене положення або виключити, або надати визначення кожному з понять.

Позиції державних стейкхолдерів.2

Державною службою України з надзвичайних ситуацій підтримується

У Міністерства фінансів України зауважень немає

Міністерством розвитку громад та територій України підтримується з зауваженнями

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку надано зауваження та пропозиції

Позиції не державних стейкхолдерів.

АЦ «Аграрний союз України» (додається)


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-osnovni-zasadi-derzhavnogo-naglyadu-kontrolyu

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute