Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 7385

Про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Дата реєстрації
17.05.2022
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Аксьонов Андрій Анатолійович
Бондар Михайло Леонтійович
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Резюме

Законопроєктом пропонується встановити основи механізму відшкодування шкоди внаслідок збройної агресії росії проти України.

Разом з тим, запропонований механізм та положення проєкту містять низку критичних недоліків, які необхідно усунути.

Аналіз запропонованих змін

Потерпілий внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – потерпілий) – фізична особа, якій збройною агресією Російської Федерації завдано моральної, фізичної та/або майнової шкоди; юридична особа приватного права, фізична особа – підприємець, яким збройною агресією Російської Федерації завдано майнової шкоди;

Створюється Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації, (далі – Фонд), який здійснює виплату, завданої потерпілому шкоди. Датою початку збройної агресії Російською Федерацією є 20 лютого 2014 року.

Фонд здійснює керівництво системою відшкодування шкоди особам, яку їм було завдано внаслідок збройної агресії росії, у тому числі, провадить акумуляцію та облік коштів наданих державі Україна на підставі міжнародних договорів (за рахунок заарештованих активів), здійснює виплати (відшкодування), готує документи та здійснює розрахунки для виплати, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі (по три представники) державою, представниками всеукраїнських громадських організацій у сфері захисту прав людини та представниками всеукраїнських бізнес об’єднань. Строк повноважень три роки. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на 3 роки почергово від представників кожної сторони. Регламентовано порядок роботи правління Фонду.

Виконавча дирекція Фонду складається з семи членів. Директор – розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою. Визначено її повноваження.

Окремий розділ стосується видів шкоди і порядку відшкодування.

Корупціогенні фактори

1. Відсутність чи недоліки процедур добору (конкурсу) на керівні посади у Фонді.

1.1. Відсутність конкурсної процедури при виборі правління Фонду

Відповідно до частини 2 статті 9, “Управління Фондом здійснює правління Фонду. До складу правління Фонду входять по 3 представника від держави, всеукраїнських громадських організацій у сфері захисту прав людини та від всеукраїнських бізнес об’єднань, які виконують свої обов’язки на громадських засадах”.

Відповідно до частини 3 статті 9 “Два представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, один – Верховною Радою України. Представники всеукраїнських громадських організацій у сфері захисту прав людини та від бізнес об’єднань обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями всеукраїнських громадських організацій у сфері місцевого самоврядування та репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими бізнес об’єднаннями. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно”.

Відсутні будь-які згадки про конкурсний відбір представників. В результаті, можливе призначення людей, які будуть не компетентні і не зможуть належно виконувати свої функції. Крім того, не зрозуміло, які всеукраїнські організації входять до сфери захисту прав людини, та є бізнес об’єднаннями. Наслідком цього буде не репрезентативне обрання представників і як наслідок ручне керування Фондом.

Не визначено, хто такі сторони соціального діалогу? Яким чином буде встановлюватись репрезентативність тієї чи іншої організації.

Усе це сприяє закритості та непрозорості призначень правління Фонду, а також відкриває можливості корупційного впливу на такі призначення.

Необхідно передбачити чітку процедуру прозорого конкурсу на обрання членів правління Фонду.

1.2. Відсутність конкурсної процедури при обранні Директора Фонду

Відповідно до частини першої статті 14 законопроєкту “Директор – розпорядник Фонду призначається на посаду та звільняється з посади правлінням Фонду більшістю від її складу”. Аналогічно, як і в попередньому пункті, відсутня конкурсна процедура вибору Директора. Проєктом (стаття 15) директор наділяється широкими повноваженнями, тому непрозорий порядок його обрання може сприяти зловживанням і неякісному виконанню обов’язків.

2. Нечітка регламентація прав, обов’язків та відповідальності юридичних та фізичних осіб під час здійснення публічних процедур;

3. Неналежне регулювання підзаконними нормативно-правовими актами;

4. Надмірні дискреційні повноваження;

Всі ці ризики містяться в статтях 19-27, в яких вказано про можливість відшкодування шкоди на підставі заяв і те, що ці заяви розглядаються у порядку черговості.

Жодних строків, вимог до заяви, критерії за якими вони будуть розглядатись, не вказано. Враховуючи що таких заяв будуть десятки а то і сотні тисяч, Фонд фізично їх не зможе розглянути протягом років. Наслідком цього будуть зловживання, вибірковий розгляд та виплата компенсацій шкоди тим, хто “домовиться”.

Встановлення непрозорого механізму відшкодування різних видів шкоди не дозволить реалізувати мету законопроєкту. Необхідно доопрацювати ці положення, забезпечивши прозорість розгляду заяв та виплати відшкодувань постраждалим особам.

Порядок відшкодування будь-якого виду шкоди має бути визначений на рівні Закону, а не у підзаконних актах.

Інші зауваження по суті законопроєкту

1. Нечітке визначення термінів у законопроєкті

1.1. Відповідно до статті 1, потерпілим внаслідок збройної агресії росії є … фізична особа, якій … завдано моральної шкоди. Під цю категорію, формально, підпадає все населення України. На практиці реалізувати ці положення буде доволі складно.

1.2. Крім того, в цьому ж визначенні до переліку потерпілих відносяться лише юридичні особи приватного права. Виникає питання – чому не додано юридичних осіб публічного права, які теж постраждали внаслідок агресії росії?

1.3. Відповідно до статті 1, майнова шкода включає упущену вигоду або непрямі збитки. Відсутнє розуміння того, як ця норма буде реалізовуватись, адже порахувати упущену вигоду в умовах масштабної та затяжної війни не є можливим.

1.4. Відповідно до статті 1, створюється Реєстр потерпілих внаслідок збройної агресії (далі Реєстр), а відповідно до статті 5 створюється Державний реєстр потерпілих внаслідок збройної агресії (далі – Реєстр). Необхідно уточнити чи це два різні реєстри чи все таки один і той самий.

2. Зауваження щодо діяльності правління Фонду

2.1. Відповідно до частини 5 статті 9, “Строк повноважень членів правління Фонду становить 3 роки і закінчується в день першого засідання нового складу правління Фонду”. Не визначено, коли розпочинається строк таких повноважень.

2.2. Відповідно до частини 8 статті 9, “Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на 3 роки почергово від представників кожної сторони”. Не вказано, чий представник буде першим очолювати Фонд.

2.3. Відповідно до статті 14 Закону, “Директором – розпорядником Фонду може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права, стаж роботи за фахом не менше ніж п’ять років, бездоганну ділову репутацію та не має непогашених судимостей за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Тобто, наявність інших судимостей, наприклад за злочини проти життя, дозволяє бути директором фонду. Вважаємо, що директор фонду повинен мати високі моральні якості та не мати взагалі ніякої судимості. Пропонуємо доопрацювати це положення.

2.4. Відсутність термінологічної єдності, що не дозволяє чітко зрозуміти про який орган йде мова.

Так, управління Фондом здійснює правління Фонду. Повноваження директора – розпорядника Фонду як члена правління Фонду припиняються у зв’язку із звільненням його з посади директора – розпорядника Фонду. Виконавча дирекція Фонду складається з семи членів. Директор – розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою. Рішення правління Фонду приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше ніж чотирьох її членів. У разі рівного розподілу голосів голос голови адміністративної ради є вирішальним.

Причому не визначено, що таке адміністративна рада, яким чином можливо приймати рішення, якщо присутні лише 4 з 9 членів (коли навіть немає кворуму). Необхідно узгодити ці положення між собою.

3. Зауваження щодо джерел коштів Фонду

3.1. Відповідно до частини 1 статті 6, до коштів Фонду належать арештовані активи. Водночас, арештовані активи не можуть бути зараховані на баланс Фонду, адже вони не є конфіскованими і не є переданими до Фонду. В майбутньому з них може бути знято арешт.

3.2. Відповідно до частини 2 статті 13, “Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження щодо джерел формування коштів Фонду: 1) приймає рішення про необхідність залучення коштів з джерел, передбачених статтею 28 цього Закону; 2) визначає порядок ведення Реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії…”. Необхідно обгрунтувати, яке відношення повноваження щодо ведення Реєстру має до джерел формування коштів Фонду.

3.3. Відповідно до статті 28 Закону, до джерел коштів віднесено “внески юридичних та фізичних осіб; цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, що здійснюють розподіл та надання таких грантів…”. З вказаного неможливо однозначно встановити хто і в який спосіб буде надавати ці кошти, яким чином вони будуть зараховуватись. Все це може призвести до непрозорого розподілу коштів.

4. Відповідно до статті 2, відшкодування здійснюється на користь потерпілої особи або її представників. Хто саме підпадає під категорію представників не вказано, що може призвести до виплати коштів незрозуміло кому.

Висновок

Відшкодування шкоди завданої внаслідок війни є дуже чутливою темою, а законодавче регулювання потребує високої якості, прозорості і визначення незалежності всіх суб’єктів цього процесу. Інститут законодавчих ідей не підтримує реалізацію мети законопроєкту в такій формі. Зважаючи на виявлені ризики та недоліки, законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання.

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute