Аналіз законопроєктів

Висновок до законопроєкту 6245

Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правових засад провадження аудиторської діяльності в Україні

Дата реєстрації
01.11.2021
Суб’єкт права законодавчої ініціативи
Шмигаль Денис Анатолійович Кабінет Міністрів України
Головний комітет
Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики
Висновок ІЗІ
Висновок АнтикорКомітету
Висновок НАЗК

Опис законопроєкту

Законопроєктом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності. Ключові зміни внесяться до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” (далі – Закон).

Додаються нові терміни «професійна організація аудиторів та бухгалтерів», «добра репутація аудитора» тощо. Вдосконалюється положення в частині аудиторської діяльності. Змінюється положення про суспільний нагляд за аудиторською діяльністю, формування Ради нагляду та комісії з атестації. Встановлюються інші підходи до атестації аудиторів.

Визначаються особливості аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Також підвищуються вимоги до прозорості аудиторського комітету підприємств та інших особливостей аудиту.

В цілому підтримуючи необхідність вдосконалення надання послуг з проведення аудиту, Інститут законодавчих ідей зазначає про необхідність доопрацювання окремих положень законопроєкту, які містять корупціогенні фактори.

Резюме

1.1. Широкі повноваження комісії з атестації по визначенню суб’єктів, які будуть здійснювати підготовку до проведення іспиту та розробку екзаменаційних завдань.
1.2. Широкі повноваження комісії з атестації щодо впливу на методичне забезпечення суб’єктів, які будуть проводити підготовку до іспиту та їх акредитації.
1.3. Широкі повноваження Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю під час розподілу коштів, які отримані як плата за складання іспитів.

Повний аналіз корупціогенних факторів.

1. Надмірні дискреційні повноваження

1.1. Комісія з атестації отримує можливість на власний розсуд обирати укладачів, які будуть проводити підготовку екзаменаційних завдань та їх рішень, а також визначатимуть критерії оцінювання. Крім того, одні й ті ж самі суб’єкти зможуть як готувати до іспиту, так і розробляти екзаменаційні завдання.

Відповідно до пункту 7 статті 19 Закону, «…підготовку екзаменаційних завдань, рішень цих завдань та критеріїв їх оцінювання забезпечують визначені за рішенням комісії з атестації укладачі».

Водночас, пропонується виключити положення про те, що «при цьому підготовка кандидатів до складання іспитів та розробка екзаменаційних завдань за одним і тим же напрямом одним і тим же суб’єктом не допускаються»..

Комісія з атестації отримує широкі повноваження по визначенню укладачів екзаменаційних завдань. Крім того, один і той же суб’єкт зможе як розробляти екзаменаційні завдання так і здійснювати підготовку до них.

На практиці це може призвести до того, що увесь процес підготовки до здачі іспиту та екзаменаційних завдань буде закріплений за одним суб’єктом. Це створює корупційне середовище з можливим підкупом вказаних осіб задля успішного проходження атестації.

Рекомендуємо доопрацювати ці положення, щоб уникнути корупційних ризиків.

1.2. Комісія з атестації отримує можливість впливати на підготовку методичного забезпечення суб’єктів, які будуть проводити підготовку до складання іспиту та їх акредитації.

Відповідно до пункту 7 статті 19 Закону, «…Зазначені у цій частині суб’єкти за рішенням комісії з атестації здійснюють підготовку методичного забезпечення для складання іспитів».

Відповідно до підпункту 7 пункту 9 статті Закону, до повноважень комісії віднесено акредитацію незалежних центрів оцінювання, центрів з підготовки методичного забезпечення.

Таким чином, Комісія на власний розсуд визначатиме хто саме буде готувати кандидатів в аудитори до іспиту. Комісія матиме необмежений вплив на методичне забезпечення підготовки до іспитів. Також, за відсутності критеріїв проведення акредитації, це може призвести до корупційних зловживань та отримання акредитації виключно потрібними суб’єктами або ж тими, які надали неправомірну вигоду.

Рекомендуємо виключити відповідні повноваження Комісії і передати їх на вищий рівень.

1.3. Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю отримує можливість на власний розсуд розподіляти кошти отримані від складення іспитів на користь невизначеного кола осіб.

Відповідно до нової редакції частини 12 статті 19 Закону «За складання кожного теоретичного іспиту та кваліфікаційного іспиту справляється плата у розмірі, визначеному комісією з атестації, але не більше однієї мінімальної заробітної плати, … Зазначені кошти … розподіляються Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до затвердженого порядку між укладачами, незалежними центрами оцінювання знань, особами з перевірки екзаменаційних робіт та іншими особами, залученими до процесу організації та складання іспитів. …».

З вказаної редакції неможливо визначити хто такі «інші особи, залучені до процесу організації та складання іспитів». Це створює можливості для корупційних зловживань Органу суспільного нагляду, який на власний розсуд зможе розподіляти кошти, отримані від плати за іспит. Крім того, законопроєкт не визначає чіткого порядку розподілу коштів між вказаними суб’єктами. Тому, більшість коштів можуть отримати особи, які не брали активної участі в організації та проведенні іспитів.

З метою усунення корупційних ризиків, рекомендуємо доопрацювати вказані положення та закріпити чіткий та прозорий механізм використання коштів, отриманих як плату за складання іспиту.

Інші зауваження

1. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті першої Закону, аудиторська мережа включає в себе не тільки аудиторські фірми та / або аудиторів, а і інші юридичні особи. Відповідно до пункту 5 частини 1 цієї ж статті аудиторська фірма може займатися іншими видами діяльності крім аудиторської.

На нашу думку, необхідно обґрунтувати в якому випадку і за яких умов аудиторська фірма може займатися іншими видами діяльності, а аудиторська мережа включати різні юридичні особи. Також варто визначити, які саме юридичні особи це можуть бути. Це сприятиме дотриманню принципу правової визначеності. Відповідно до чинного законодавства, аудиторські фірми мають займатися виключно аудиторською діяльністю.

2. Законом пропонується підвищити роль професійних організацій аудиторів (зміни до статей 16 і 19 законопроєкту). Відзначимо, що участь аудиторів у таких організаціях є добровільною. Водночас, якщо вони не будуть брати участь – вони не зможуть бути обрані до складу різних органів контролю та нагляду за аудиторською діяльністю. Відтак, пропонуємо розглянути можливість зміни цих положень законопроєкту.


Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”

 

Ми у соцмережах
Завжди відкриті до
питань та пропозицій
+38 (063) 763-85-09 office@izi.institute