Резюме

Законопроєкт пропонує:

визначити основні напрями діяльності Національного музею Голодомору-геноциду (далі – Музей);

створити наглядову та експертну ради Музею;

визначити порядок формування, склад та повноваження Наглядової і Експертної ради Музею.

В результаті проведення антикорупційної експертизи законопроєкту Інститут законодавчих ідей не виявив в його положеннях корупціогенних факторів. Водночас, вважаємо за необхідне висловити зауваження по суті законопроєкту.

Зауваження

1. Законопроєкт пропонує доповнити Закон України «Про музеї та музейну справу» новими статтями 7-1, 7-2 та 7-3, в яких визначаються порядок формування, склад, права та повноваження Наглядової і Експертної ради Музею, а також вимоги до їх членів.

Відповідно до абзацу 3 статті 7-2 законопроєкту встановлено, що “перший склад наглядової ради затверджується рішенням органу управління. Наступні склади наглядової ради затверджуються у порядку, визначеному Статутом Національного музею Голодомору-геноциду”.

Разом з тим, Статут Музею не містить порядку відбору кандидатів на членів Наглядової ради Музею, а сам законопроєкт не містить у Прикінцевих та перехідних положеннях пропозицій щодо приведення підзаконних актів у відповідність до положень законопроєкту. Вказаний недолік надасть можливість органу управління чи іншому уповноваженому органу формувати склад Наглядової ради на власний розсуд, що не сприятиме прозорості даної процедури.

Тож, пропонуємо у законопроєкті чітко визначити порядок формування Наглядової ради Музею.

2. Відповідно до абзацу 6 статті 7-2 законопроєкту встановлено, що “склад наглядової ради формується з міжнародних експертів, закордонних українців, нащадків жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні, запропонованих міжнародними організаціями, та інших компетентних осіб у сфері культури, які мають бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності”.

Разом з тим, законопроєкт не встановлює вимоги до міжнародних організацій, які можуть  пропонувати осіб до складу Наглядової ради. Також, при встановленні вимог до членів Наглядової ради Музею використовує оціночні поняття, які можуть довільно трактуватись, адже не уточнюється, що мається на увазі під “бездоганною діловою репутацією” чи “високим суспільним авторитетом” тощо. Вказані недоліки можуть сприяти уповноваженому органу трактувати на власний розсуд вимоги до членів Наглядової ради, та самостійно визначати підходить та чи інша особа визначеним критеріям, чи ні.

При цьому, законопроєкт не встановлює відповідальність членів Наглядової ради, а також не містить положень щодо їх зняття (відкликання).

Отже, пропонуємо доопрацювати законопроєкт, шляхом:

визначення вимог до міжнародних організацій, що можуть  пропонувати осіб до складу Наглядової ради Музею;

чіткого визначення вимог до кандидатів у Наглядову раду Музею;

встановлення  відповідальності членів Наглядової ради;

визначення механізму зняття (відкликання) членів Наглядової ради Музею.

3. Відповідно до абзацу 2 статті 7-3 законопроєкту встановлено, що “порядок формування експертної ради визначається цим Законом та Статутом Національного музею Голодомору-геноциду”.

При цьому, ні у законопроєкті, ні у Статуті Музею не визначено порядку формування Експертної ради Музею. Також, як було вказано вище, законопроєкт не містить у Прикінцевих та перехідних положеннях пропозицій щодо приведення підзаконних актів у відповідність до положень законопроєкту. Вказаний недолік надасть можливість органу управління формувати склад Наглядової ради на власний розсуд, що не сприятиме прозорості даної процедури. Обтяжує вказане положення відсутність будь-яких вимог до членів Експертної ради, що надає можливість уповноваженому органу формувати склад експертної ради з осіб, які не мають відповідної компетентності в музейній діяльності чи сфері культури.

Також, законопроєкт не встановлює відповідальність членів Експертної ради та не містить положень щодо їх зняття (відкликання).

Отже, пропонуємо:

визначити порядок формування Експертної ради Музею;

чітко визначити вимоги до членів Експертної ради Музею;

встановити відповідальність членів Експертної ради та визначити механізм їх зняття (відкликання).

Позиція державних стейкхолдерів

Міністерство фінансів України підтримує законопроєкт.

Висновок

Інститут законодавчих ідей не заперечує проти прийняття законопроєкту за умови врахування наданих зауважень.

Цей висновок підготовлений відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи законопроєктів аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей”